Когда колодец высохнет - Hawaiian Sadness, STED.D

Твой Готэм

Розовый, как барби

Голодный, брошенный, стандартный

Все тропки

Сквозь парки

И в клетки,

А там поделены метры

И я пою тебе мантры

Беспокойный и раздражительный, как клубок дождевых червей

Человек живет у меня под свитером

Человек, который проспал действительность

Тот, с кем мы до сих пор не свиделись

Мой бухающий нищий Брюс Уэйн

Он упал в колодец, где машут руками идеологи социального равенства

Одевая маску с улыбкой среднего класса, он боится, что с ней не справится

От ударов судьбы, которая с черным поясом

Прикрываться чем…

Разве что медицинским полисом

Твой Готэм

Розовый, как барби

Голодный, брошенный, стандартный

Все тропки

Сквозь парки

И в клетки,

А там поделены метры

И я пою тебе мантры

Твой Готэм

Розовый, как барби

Голодный, брошенный, стандартный

Все тропки

Сквозь парки

И в клетки,

А там поделены метры

И я пою тебе мантры

Кто мне скажет правила?

Жизнь одна и кто мне скажет правила?

Моя тень в тон поблёкшим зданиям

Склизким стенам с запахом окраины

Корни в сердце глубоко застряли

Вырываюсь с треском из ветвей сознания

Моё тело держит сноба в маске

С волчьей пастью, шкура стала лишь балластом

И да, я готов к войне

Этот город погряз во тьме

Это тело не сдастся, нет

Улыбаюсь на желчь в ответ

Ведь клоунада всегда в цене

Я готов к стенаниям внутри себя

Жалит прямо в сердце, что пригрел в груди

Они скажут, что я в сумме всех изъянов

Не справляюсь с жизнью без их любви

Но мне так похуй, оглянись на мир

Миру так похуй на твой юный вздор

Дай мне свою плоть и мы закончим спорить

Эти люди сожрут тебя, скучный сноб

Ты не нужен всем даже внутри себя

Город Готэм слеп, это твой чёртов дом

Мой стандартный недочеловек, линяй,

Но бежать придется не из городов

Твой Готэм

Розовый, как барби

Голодный, брошенный, стандартный

Все тропки

Сквозь парки

И в клетки,

А там поделены метры

И я пою тебе мантры

Твой Готэм

Розовый, как барби

Голодный, брошенный, стандартный

Все тропки

Сквозь парки

И в клетки,

А там поделены метры

И я пою тебе мантры

Твой Готэм

Розовый, как барби

Голодный, брошенный, стандартный

Все тропки

Сквозь парки

И в клетки,

А там поделены метры

И я пою тебе мантры

Твій Готем

Рожевий, як барбі

Голодний, кинутий, стандартний

Всі стежки

Крізь парки

І в клітини,

А там поділені метри

І я співаю тобі мантри

Неспокійний і дратівливий, як клубок дощових хробаків

Людина живе у мене під светром

Людина, яка проспала дійсність

Той, з ким ми досі не побачилися

Мій бухаючий жебрак Брюс Вейн

Він впав у колодязь, де махають руками ідеологи соціальної рівності

Одягаючи маску з посмішкою середнього класу, він боїться, що з нею не впорається

Від ударів долі, яка з чорним поясом

Прикриватися чимось…

Хіба що медичним полісом

Твій Готем

Рожевий, як барбі

Голодний, кинутий, стандартний

Всі стежки

Крізь парки

І в клітини,

А там поділені метри

І я співаю тобі мантри

Твій Готем

Рожевий, як барбі

Голодний, кинутий, стандартний

Всі стежки

Крізь парки

І в клітини,

А там поділені метри

І я співаю тобі мантри

Хто мені скаже правила?

Життя одне і хто мені скаже правила?

Моя тінь у тон побілим будинкам

Склизким стінам із запахом околиці

Коріння в серці глибоко застрягло

Вириваюся з тріском із гілок свідомості

Моє тіло тримає сноба в масці

З вовчою пащею, шкура стала лише баластом

І так, я готовий до війни

Це місто загрузло у темряві

Це тіло не здасться, ні

Усміхаюся на жовч у відповідь

Адже клоунада завжди в ціні

Я готовий до стін усередині себе

Жалить прямо в серце, що пригрів у груди

Вони скажуть, що я в сумі всіх вад

Не справляюся з життям без їх любові

Але мені так похуй, озирнися на світ

Миру так похуй на твій юний дурниця

Дай мені свою плоть і ми закінчимо сперечатися

Ці люди зжеруть тебе, нудний сноб

Ти не потрібний усім навіть у собі

Місто Готем сліпий, це твій чортів будинок

Мій стандартний недолюд, линяй,

Але втекти доведеться не з міст.

Твій Готем

Рожевий, як барбі

Голодний, кинутий, стандартний

Всі стежки

Крізь парки

І в клітини,

А там поділені метри

І я співаю тобі мантри

Твій Готем

Рожевий, як барбі

Голодний, кинутий, стандартний

Всі стежки

Крізь парки

І в клітини,

А там поділені метри

І я співаю тобі мантри

Твій Готем

Рожевий, як барбі

Голодний, кинутий, стандартний

Всі стежки

Крізь парки

І в клітини,

А там поділені метри

І я співаю тобі мантри