станция романтика - Hawaiian Sadness

Слышишь скрип?

Это поезд срезает эпохи с рельс

По стопкранам, и с поезда люди сходят с ума

Дождь кидается на людей, словно хочет прикончить всех

Ты ко мне в купе как в потайной карман

Куда летят птицы

В твоей голове

Им крылья взрывает осень

Всего один выстрел

И я заболел

И сердце не переносит

Не остановится

И рельсы кричат

Как будто им режут вены

И птицы так низко

Летают сейчас

В твоей голове наверно

И поезд вырвется иглой из вены промзоны

Когда не хватит нам с тобою под зонтами мест

Когда в кроссворд останется вписать два слова

По горизонтали гроб, по вертикали крест

Куда летят птицы

В твоей голове

Им крылья взрывает осень

Всего один выстрел

И я заболел

И сердце не переносит

Не остановится

И рельсы кричат

Как будто им режут вены

И птицы так низко

Летают сейчас

В твоей голове наверно

А по платформам рассветы расплывутся в улыбках

Я прошу тебя заново в придурка влюбиться

Я прошу ведь ты под кожу мне навечно въелась

Чтоб ты вышла на конечной в подвенечном белом

Куда летят птицы

В твоей голове

Им крылья взрывает осень

Всего один выстрел

И я заболел

И сердце не переносит

Не остановится

И рельсы кричат

Как будто им режут вены

И птицы так низко

Летают сейчас

В твоей голове наверно

Чуєш скрип?

Це поїзд зрізає епохи з рейок

За стопкранами, і з поїзда люди сходять з розуму

Дощ кидається на людей, ніби хоче прикінчити всіх

Ти до мені в купе як у потайну кишеню

Куди летять птахи

У твоїй голові

Їм крила підриває осінь

Усього один постріл

І я захворів

І серце не переносить

Не зупиниться

І рейки кричать

Ніби їм ріжуть вени

І птиці так низько

Літають зараз

У твоїй голові напевно

І поїзд вирветься голкою з вени промзони

Коли не вистачить нам з тобою під парасольками місць

Коли в кросворд залишиться вписати два слова

По горизонталі труна, по вертикалі хрест

Куди летять птахи

У твоїй голові

Їм крила підриває осінь

Усього один постріл

І я захворів

І серце не переносить

Не зупиниться

І рейки кричать

Ніби їм ріжуть вени

І птиці так низько

Літають зараз

У твоїй голові напевно

А по платформам світанки розпливуться в усмішках

Я прошу тебе заново в придурка закохатися

Адже я прошу ти під шкіру мені надовго в'їлася

Щоб ти вийшла на кінцевій у вінчальному білому

Куди летять птахи

У твоїй голові

Їм крила підриває осінь

Усього один постріл

І я захворів

І серце не переносить

Не зупиниться

І рейки кричать

Ніби їм ріжуть вени

І птиці так низько

Літають зараз

У твоїй голові напевно