Alles war besser - Haudegen

Die augen sind müde und schwer

Ein kalter blick, ein warmes herz

Die last auf den schultern liegt schwer

Diese augen vergiessen keine tropfen mehr

Die stirn liegt in falten

Die haare sind schüttern

Der blick ist so starr

Nur die hände zittern

Der mund gibt kein nur etwas geflüster

Ich hör ihm zu

Er redet von den alten zeiten, alles war besser

Sie sagt heut sind wir verlorn und es gab einen ort da war die welt noch in

ordnung

Die kraft reicht nicht aus um zu stehen

Die glieder sind schwer doch der sinn ist hellwach jeder gedanke malt die

schönsten bilder

Sie scheinen gold und silber

Der blick ist verzweifelt abb und an sinkt er den kopf

Der mund gibt kein ton nur etwas geflüster und ich hör ihr zu…

ich hör ihr zu, glaub an jedes wort was sie hier sagt, es macht mir mut ich

würd gern dort sein wo sie war ich hör ihr zu glaub an jedes wort,

was er hier sagt es macht mir mut, ich würd gern dort sein, wo er war

Fotos sind alt doch man erkennt jedes lachen

Nur ein paar ruinen zerstören das bild

Er sagt ab und an kann er es selbst nicht fassen

Doch die erinnerung bleibt ein bild vergeht nur die gedanken nicht wo schatten

fällt dort ist auch licht

Wir fragen wer diese nord erschuff und wir hören hnen zu

Wir hören zu glauben jedes wort was sie hier sagen, sie machen uns mut,

wir würden gern dort sein, wo sie waren

Очі втомлені і важкі

Холодний погляд, тепле серце

Тягар на плечах важкий

Ці очі більше не проливають крапель

Лоб лежить у зморшках

Волосся тремтить

Погляд такий прикутий

Тільки руки тремтять

Рот видає не просто шепіт

я його слухаю

Він розповідає про старі часи, все було краще

Вона каже, що сьогодні ми загубилися і було місце, де ще був світ

замовлення

Сил не вистачає, щоб стояти

Кінцівки важкі, але розум прокинувся, кожна думка їх малює

найкрасивіші картинки

Вони сяють золотом і сріблом

Погляд відчайдушний, і він опускає голову

Рот не видає ні звуку, лише шепіт, і я слухаю її...

Я слухаю її, вірю кожному її слову, це надає мені сміливості

Я хотів би бути там, де вона була, я слухаю, як вона вірить кожному слову

те, що він тут говорить, підбадьорює мене, я хотів би бути там, де він був

Фото старі, але ви можете побачити кожну посмішку

Лише кілька руїн руйнують картину

Він скасовує і сам не може в це повірити

Але пам'ять залишається образом, тільки думки не згасають

падає там теж світло

Ми запитуємо, хто створив цю північ, і слухаємо

Ми слухаємо, щоб вірити кожному твоєму слову, ти нас заохочуєш,

ми хотіли б бути там, де вони були