Verloren im Wind - Haudegen

Hinter jeder ecke lauert mir der frust auf…

doch ich leeb vor mich hin.

eine wärmende decke wärmt mein bauch…

und ich geb jeder stunde einen sinn.

die finger friern, der körper schüttelt seine angst raus…

und ich seh, wie´s jedem von euch geht.

ich hab genug davon was ihr wohl nicht braucht…

und ich leeb vor mich hin.

denn ich bin hier draußen,

soweit von euch weg.

und wie die dinge hier laufen,

läuft es für euch perfekt…

frag dich wie lang noch!

klopf auf holz

und verknooote die finger!

wer weiß wie lang…

wer weiß wie lang?

wir sind verloren im wind.

wir sind verlooogen und blind!

hinter jedem blick seh ich die angst vor schlimmeren,

doch ich geb…

noch nicht auf.

so lang ich nicht allein damit bin halt ichs aus.

und ich steh…

wieder auf.

jeder gedanke kratzt an der spitze des eisbergs rum.

und ich glaub…

umsonst.

ich hab genug davon was ihr wohl nicht braucht.

und ihr staunt…

wie kommts?

denn ich bin hier draußen,

soweit von euch weg.

und wie die dinge hier laufen,

läuft es für euch perfekt…

frag dich wie lang noch!

klopf auf holz

und verknooote die finger!

wer weiß wie lang…

wer weiß wie lang?

wir sind verloren im wind.

wir sind verlooogen und blind!

alle schauen weg…

die angst vor den augen macht blind!

schlechtes gewissen geht früh zu bett…

das bluten der wunde gerinnt!

wir sind verloren im wind.

wir sind verlooogen und blind!

(Dank an Kai Michels für den Text)

Розчарування ховається за кожним рогом...

але я живу для себе.

тепла ковдра зігріває мій живіт...

і я даю кожній годині значення.

пальці мерзнуть, тіло струшує страх...

І я бачу, як у кожного з вас.

Мені досить того, що тобі, мабуть, не потрібно...

і я живу собі.

Тому що я тут

далеко від тебе.

і як тут йдуть справи

це ідеально працює для вас...

цікаво, скільки ще!

постукати по дереву

і зв'яжіть пальці разом!

хтозна скільки часу...

хто знає скільки часу?

ми губимося на вітрі.

ми заблукані й сліпі!

за кожним поглядом я бачу страх гіршого,

але я даю...

ще не піднявся.

поки я з цим не наодинці, я буду миритися з цим.

а я стою...

знову вгору.

кожна думка чіпляє верхівку айсберга.

і я вірю...

безкоштовно.

Мені достатньо того, що тобі, мабуть, не потрібно.

а ти дивуєшся...

як так?

Тому що я тут

далеко від тебе.

і як тут йдуть справи

це ідеально працює для вас...

цікаво, скільки ще!

постукати по дереву

і зв'яжіть пальці разом!

хтозна скільки часу...

хто знає скільки часу?

ми губимося на вітрі.

ми заблукані й сліпі!

всі відводять погляд...

страх перед очима робить тебе сліпим!

погана совість рано лягає спати...

кровотеча з рани згортається!

ми губимося на вітрі.

ми заблукані й сліпі!

(Дякую Каю Міхельсу за текст)