Болото - HARU

Солнце покидает небо, не оставив ни минуты.

И где бы, с кем бы не был — еду я родным маршрутом:

На последний этаж, оставив все предрассудки.

Я поднимаюсь полюбить тебя ещё на сутки.

Ты видишь своё отражение моей души —

И в этом людном городе, мы не чужие уже.

Я появляюсь рядом только, когда темно —

И вроде вместе застаём рассвет, но…

Припев:

Ты не знаешь, кто я — а я, знаю, кто ты.

Ныряю с головою в манящее болото.

А я, знаю, кто ты.

Ты не знаешь, кто я.

Мне надо на работу.

Ты будь просто со мной.

Ты не знаешь, кто я — а я, знаю, кто ты.

Ныряю с головою в манящее болото.

А я, знаю, кто ты.

Ты не знаешь, кто я.

Мне надо на работу.

Ты будь просто со мной.

Только со мной.

Забыть тебя опасно, мне сейчас уже напрасно — это блеф!

Мою белую душу ты кинула в стирку с приторно-красным!

Верни моё вчера, оно стоит дороже, в сердце.

Останови часы во всём мире, что звёзды на небе никак не погаснут.

Во сне я видел лето, и берег песчаный у самой кровати.

И ты была раздета — не, я шучу, в одном лишь халате.

Поцелуи, объятия, были там стадии, как в чёрно-белом кино.

Платье сменилось на скатерть — и всё равно, что… Но —

Припев:

Ты не знаешь, кто я — а я, знаю, кто ты.

Ныряю с головою в манящее болото.

А я, знаю, кто ты.

Ты не знаешь, кто я.

Мне надо на работу.

Ты будь просто со мной.

Ты не знаешь, кто я — а я, знаю, кто ты.

Ныряю с головою в манящее болото.

А я, знаю, кто ты.

Ты не знаешь, кто я.

Мне надо на работу.

Ты будь просто со мной.

Только со мной.

Сонце покидає небо, не залишивши жодної хвилини.

І де би, з ким би не був—їду я рідним маршрутом:

На останній поверх, залишивши всі забобони.

Я піднімаюсь полюбити тебе ще на добу.

Ти бачиш своє відображення моєї душі

І в цьому людному місті, ми не чужі вже.

Я з'являюся поруч тільки, коли темно

І начебто разом застаємо світанок, але...

Приспів:

Ти не знаєш, хто я — а я, знаю, хто ти.

Пірнаю з головою в приманливе болото.

А я, знаю, хто ти.

Ти не знаєш, хто я.

Мені потрібно на роботу.

Ти будеш просто зі мною.

Ти не знаєш, хто я — а я, знаю, хто ти.

Пірнаю з головою в приманливе болото.

А я, знаю, хто ти.

Ти не знаєш, хто я.

Мені потрібно на роботу.

Ти будеш просто зі мною.

Тільки зі мною.

Забути тебе небезпечно, мені зараз марно — це блеф!

Мою білу душу ти кинула в прання з нудотно-червоним!

Поверни моє вчора, воно коштує дорожче, в серці.

Зупини годинник у всьому світі, що зірки на небі не згаснуть.

Восні я бачив літо, і берег піщаний біля самого ліжка.

І ти була роздягнута — не, я шучу, в одному лише халаті.

Поцілунки, обійми, були там стадії, як у чорно-білому кіно.

Сукня змінилася на скатерть — і все одно, що… Але —

Приспів:

Ти не знаєш, хто я — а я, знаю, хто ти.

Пірнаю з головою в приманливе болото.

А я, знаю, хто ти.

Ти не знаєш, хто я.

Мені потрібно на роботу.

Ти будеш просто зі мною.

Ти не знаєш, хто я — а я, знаю, хто ти.

Пірнаю з головою в приманливе болото.

А я, знаю, хто ти.

Ти не знаєш, хто я.

Мені потрібно на роботу.

Ти будеш просто зі мною.

Тільки зі мною.