Mente do Compositor - Haikaiss

Eu sigo até o limite que contesta agora minha fé

O limite que te impede está de pé

O limite que te impede de aturar crocodilagem

Pois então me traga o medo assim vejo sentido na coragem

O medo fez achar sentido na coragem, olha eu de novo

O que eu vou fazer se eu sou um pedaço da cidade

A camisa encarde e metade do alarde eu mando pra Marte

Vagamos e aperte o botão de start, Spinardi

Nós somos um buraco de incertezas

Enquanto pensamos do universo somos presas, eterna riquezas

Sei que tu não entende a dimensão, cê lembra?

Enquanto houver ponto de vista não existe perfeição

E sem noção, parei pra rever

Que no parquinho de diversão você me viu proceder

Parceiro, então presta atenção no que tu faz, no que tu diz

Talvez viver se questionando é se esquecer de viver

As vezes me afundei nas teses, o que nós somos?

Mordomos da vida ou pra vida mordomos?

Agora nos encontramos espalhando preces

E convenhamos, fugindo das fezes

A pergunta me esquece até acordar de novo

E um chute pro tombo na luta dos cashs

Prestes de outro gesto ruim pra coletar

Ou de um novo intrometido a palpitar, investe

A vida é muito longa pra quem quer pensar pequeno

Dos melhores boldos às melhores músicas

Inspirações a resgatar, me revive enquanto me difunde

Eu penso, logo existo e minha existência é rude

Eu não acredito em presságio, eu me baseio em atitude

Desliga o time code, o Fruity Loops

Passei a tarde toda ouvindo Madlib

Não tô de touca, algumas me dão sopa

Duas dentro do «Rroca» e eu preciso me focar

Nós, MCs, somos lideres da tropa

Uma palavra errada e você cava a cova

Presta atenção se não a tua ideia mofa

Hip-Hop não é o rancho da farofa

Nós, MCs, somos lideres da tropa

Uma palavra errada e você cava a cova

Me cansei dessa exposição, minha solidão, minha prova

Minha intenção, as vezes tudo, as vezes nada

A análise, como parecer um normal louco?

Odeio sogra e sogro

Surpreendo pouco a pouco, se satura a informação

Entupiram uma nação de gordura, entretenimento e insatisfação

Vi a ignorância e ironia bem tratados

Seres tão confusos, sempre tão mal educados

E eu converso em recesso, imerso no verso

Tô pronto, despeço e despenco, no tombo atraí progresso, otário!

Oscilando entre vontade e necessário

Narro um trecho da perturbação, hobby do imaginário

Em que paredes me ignoram, o passado é uma gaveta

Planetas se contornam e geram o efeito borboleta

Aprendo, dinheiro atrai problema

Papel atrai poema, poeta atrai mulher e mulher atrai problema

Dinheiro atrai mulher só pra virarem tema

Ação atrai sujeito, expressão que vira lema

E condena sua norma culta, combina quando se acerta

Minha cena, então me descubra em um cenário que se acoberta

Entenda, por aqui a história nunca se completa

Essa foi sua visita a mente do poeta

Я йду до межі, яка зараз кидає виклик моїй вірі

Межа, яка заважає вам стояти

Межа, яка заважає миритися з крокодилом

Ну, то принеси мені страх, щоб я бачив сенс у мужності

Страх змусив мене знайти сенс у мужності, подивіться на мене ще раз

Що я буду робити, якщо буду частиною міста

Сорочка тьмяніє, і це половина шуму, який я посилаю на Марс

Давайте блукаємо та натискаємо кнопку Пуск, Спінарді

Ми діра невизначеності

Поки ми думаємо про всесвіт, ми є здобиччю, вічним багатством

Я знаю, що ви не розумієте вимір, пам’ятаєте?

Поки є точка зору, немає досконалості

І, не знаючи, я зупинився, щоб переглянути

Що на ігровому майданчику ви бачили, як я продовжував

Партнер, тож звертай увагу на те, що ти робиш, що говориш

Можливо, жити з запитувати себе — це забути жити

Іноді я занурювався в тези, що ми?

Управителі життя чи стюарди на все життя?

Тепер ми бачимо, що поширюємо молитви

І погодьтеся, тікаючи від фекалій

 Питання забуває мене поки я знову не прокинуся

І удар до падіння у боротьбі за гроші

Збирається ще один поганий жест

Або від нового зайнятого, який пульсує, інвестує

Життя надто довге для тих, хто хоче думати дрібно

Від найкращих болдо до найкращих пісень

Натхнення рятувати, оживляти мене, поширюючи мене

Я думаю, отже, я є і моє існування грубе

Я не вірю в прикмети, я покладаюся на ставлення

Вимкніть часовий код Fruity Loops

Я провів весь день, слухаючи Madlib

Я не ношу шапку, дехто дає мені суп

Двоє всередині «Rroca», і мені потрібно зосередитися

Ми, МС, є керівниками військ

Одне неправильне слово, і ви копаєте могилу

Зверніть увагу, якщо ваша ідея не висміює

Хіп-хоп – це не ранчо Фарофи

Ми, МС, є керівниками військ

Одне неправильне слово, і ви копаєте могилу

Я втомився від цього викриття, моєї самотності, свого випробування

Мій намір, іноді все, іноді нічого

Аналіз, як виглядати як божевільна нормальна людина?

Я ненавиджу свекруху і тестя

Дивую потроху, це насичує інформацію

Вони засмітили націю жиру, розваг і невдоволення

Я бачив, як добре поводилися з невіглаством та іронією

Істоти такі розгублені, завжди такі грубі

І я перетворяюсь у перерву, занурюючись у вірш

Я готовий, я стріляю і падаю, восени притягаю прогрес, лох!

Коливання між волею та необхідністю

Я розповідаю уривок із заворушення, уявного хобі

У яких стінах  мене ігнорують, минуле — це шухляда

Планети контурують і створюють ефект метелика

Я вчуся, гроші притягують неприємності

Папір приваблює вірші, поет приваблює жінку, а жінка — проблему

Гроші приваблюють жінок лише для того, щоб стати темою

Дія притягує предмет, вираз стає девізом

І засуджує його культурну норму, відповідає, коли виходить правильно

Моя сцена, тож відкрийте для себе мене в сценарії, який охоплює сам себе

Зрозумійте, тут історія ніколи не закінчується

Це був його візит до розуму поета