Letristas - Haikaiss

Meu olhar que me sustenta

Minha mão me orienta ao destino que visei

Se sabes digas pra mim:

Quem mais vê o que não se quer se ver!

Pra mim:

Quem mais vê o que não se quer se ver!

(x2)

A carência dos olhos, proposital de um ego quieto

Faz sentir o sistema, tentar mudar o verbo certo

Assim julgado, mas talvez pra ti seja errado

E o despertar do espírito, faz de momentos um texto alternado

Você sufocado por fatos, papéis riscados

Criando argumentos que entrelaçam ao tempo dos compassos

Poesia dita, substantivo letristas

Letristas, opiniões, pontos de vista

Uma interna entrevista, juntar todas as pistas

As quentes, as frias, legais, proibidas

E a fresta, achar a fresta pra sua peça

Passar de poesia a uma incógnita orchestra

Música, levar o dom como algo concreto

Faz pesquisar sobre o óbvio e analisar o discreto

Analisar um sujeito, analisar um defeito

E dentre isso a laços entre a caneta e o pensamento

Agora nesse momento, exercito o tal talento

Que faz da música a vida e da vida um dialeto

Que faz da música a vida e da vida um dialeto

Que faz da música a vida e da vida um dialeto

Aprendi, não na escola, nunca precisei de cola

Doutorado em vício literário, não somente histórias

Não contente com gaiolas, pesco pensamentos certos

Meu lamentos netos, talvez não exista

Após o fim do calendário Maia, mas pra que distraia

Eu deixo um feixe em aberto pra que um dia você caia

Meu olhar que me sustenta

Minha mão me orienta ao destino que visei

Se sabes digas pra mim:

Quem mais vê o que não se quer se ver!

Pra mim:

Quem mais vê o que não se quer se ver!

(x2)

Então pra que sinta, a essência limpa

Freqüências cobrem sua atenção e raciocínio

Pintam telas como tinta

Crio contos com base em realidade

Pouca idade não limita criação com

Coração nessa cidade

Que me inspira 24 horas, suo e gasto solas

Já faz tempo que aprendi a não aceitar tais esmolas

Aprendi, não na escola, nunca precisei de cola

Doutorado em vício literário, não somente histórias

Não contente com gaiolas, pesco pensamentos certos

Meu lamentos netos, talvez não exista

Após o fim do calendário Maia, mas pra que distraia

Eu deixo um feixe em aberto pra que um dia você caia

Mas, nunca diga nunca, escute a tolice muda

Surda, cega, nega a mentira que é imposta, muda!

Pois agora um dia foi depois, e nunca deixe nada pra depois

Sempre escuta!

Quem fala menos ouve mais desculpa

Sendo que você não erre então berre

Então berre com qualquer filho da Puta

Aprendi, não na escola, nunca precisei de cola

Doutorado em vício literário, não somente histórias

Não contente com gaiolas, pesco pensamentos certos

Meu lamentos netos, talvez não exista

Após o fim do calendário Maia, mas pra que distraia

Eu deixo um feixe em aberto pra que um dia você caia

Mas nunca diga nunca, escute a tolice muda

Surda, cega, nega a mentira que é imposta

Muda, pois agora um dia foi e depois

E nunca deixe nada pra depois

Sempre escuta, quem fala menos ouve mais

Desculpa!

Sendo que não erre, então berre

Então berre com qualquer filha da puta

Música, levar o dom como algo concreto

Faz pesquisar sobre o óbvio e analisar o discreto

Analisar um sujeito, analisar um defeito

E dentre isso a laços entre a caneta e o pensamento

Agora nesse momento, exercito o tal talento

Que faz da música a vida e da vida um dialeto

Que faz da música a vida e da vida um dialeto

Que faz da música a vida e da vida um dialeto (x2)

Meu olhar que me sustenta

Minha mão me orienta ao destino que visei

Se sabes digas pra mim:

Quem mais vê o que não se quer se ver!

Pra mim:

Quem mais vê o que não se quer se ver!

(x2)

Letras de barro esculpidas, transcritas através das vidas

Vidas que motivadas por um papel se tornam mais um analista, um artesão

Sou da rua letrista e motivado, querendo mais que tags nas paredes ou

Bebendo álcool

Pela nossa passarela, rua, não desfilo, não é minha, claro, não é sua

Não flutua, não brisa, letristas vai, poe pra fora

Vontade de crescer, esculpindo até altas horas

Um raciocínio um domínio, um destino um caminho

Que entre versos, estrofes, com letras faço parágrafos

Entre tiros me esquivo mas sempre cruzo o semáforo

Exercito um estilo, um underground incentivo

Um Bola Um estampado, um uniforme propício

Estilo livre de ser, chega até se envolver

Humilde lábia capaz de ver pra aprender

Alternativo, produtivo, independente um pólo

A demo de um trampo que mais tarde é pódio

Мій вигляд, який мене підтримує

Моя рука веде мене до місця призначення, куди я прагнув

Якщо знаєш, скажи мені:

Хто ще бачить те, чого не хоче бачити!

Для мене, мені:

Хто ще бачить те, чого не хоче бачити!

(x2)

Відсутність очей, цілеспрямоване тихе его

Це створює відчуття, коли система намагається змінити правильне дієслово

Так судили, але, можливо, для вас це неправильно

А пробудження духу робить моменти альтернативним текстом

Ви задихнулися фактами, подряпаними паперами

Створення аргументів, які переплітаються в такт такт

Розмовні вірші, іменники-лірики

Лірики, думки, точки зору

Внутрішнє інтерв’ю, зібрати всі підказки

Гаряче, холодно, легально, заборонено

І розрив, знайдіть розрив для свого шматка

Перехід від поезії до невідомого оркестру

Музика, сприймаючи подарунок як щось конкретне

Досліджує очевидне та аналізує дискретне

Аналізуйте предмет, аналізуйте недолік

І серед цього зв’язки між пером і думкою

Зараз у цей момент я реалізую цей талант

Що робить музичне життя і життя діалектом

Що робить музичне життя і життя діалектом

Що робить музичне життя і життя діалектом

Я навчився, не в школі, мені ніколи не потрібен клей

Докторська ступінь з літературної залежності, а не просто оповідань

Не задовольняюся клітками, я виловлю правильні думки

Мої онуки шкодують, можливо, цього не існує

Після закінчення календаря Майї, але щоб відволіктися

Я залишаю балку відкритою, щоб одного разу ти впав

Мій вигляд, який мене підтримує

Моя рука веде мене до місця призначення, куди я прагнув

Якщо знаєш, скажи мені:

Хто ще бачить те, чого не хоче бачити!

Для мене, мені:

Хто ще бачить те, чого не хоче бачити!

(x2)

Щоб ви відчули чисту сутність

Частоти охоплюють вашу увагу й міркування

Розфарбуйте полотно, як чорнило

Я створюю історії на основі реальності

Молодий вік не обмежує розведення с

серце в цьому місті

Це надихає мене 24 години, я потію і ношу підошви

Я давно навчився не приймати такої милостині

Я навчився, не в школі, мені ніколи не потрібен клей

Докторська ступінь з літературної залежності, а не просто оповідань

Не задовольняюся клітками, я виловлю правильні думки

Мої онуки шкодують, можливо, цього не існує

Після закінчення календаря Майї, але щоб відволіктися

Я залишаю балку відкритою, щоб одного разу ти впав

Але ніколи не кажи ніколи, слухай мовчазну нісенітницю

Глухі, сліпі, заперечи брехню, що нав’язують, змінюй!

Ну, тепер день був пізніше, і ніколи не залишайте нічого на потім

Завжди слухай!

Хто менше говорить, той більше чує виправдань

Якщо ви не помилилися, то кричіть

Тож накричайте на будь-якого лоха

Я навчився, не в школі, мені ніколи не потрібен клей

Докторська ступінь з літературної залежності, а не просто оповідань

Не задовольняюся клітками, я виловлю правильні думки

Мої онуки шкодують, можливо, цього не існує

Після закінчення календаря Майї, але щоб відволіктися

Я залишаю балку відкритою, щоб одного разу ти впав

Але ніколи не кажи ніколи, слухай мовчазну нісенітницю

Глухі, сліпі, заперечуйте брехню, яка нав’язується

Це змінюється, тому що зараз одного дня було і тоді

І ніколи нічого не залишайте на потім

Завжди слухай, хто менше говорить, той більше чує

Вибачте!

Тож не помились, а потім кричи

Тож накричайте на будь-якого лоха

Музика, сприймаючи подарунок як щось конкретне

Досліджує очевидне та аналізує дискретне

Аналізуйте предмет, аналізуйте недолік

І серед цього зв’язки між пером і думкою

Зараз у цей момент я реалізую цей талант

Що робить музичне життя і життя діалектом

Що робить музичне життя і життя діалектом

Що робить музичне життя і життя діалектом (x2)

Мій вигляд, який мене підтримує

Моя рука веде мене до місця призначення, куди я прагнув

Якщо знаєш, скажи мені:

Хто ще бачить те, чого не хоче бачити!

Для мене, мені:

Хто ще бачить те, чого не хоче бачити!

(x2)

Виліплені глиняні літери, переписані життям

Життя, які, мотивовані роллю, стають аналітиком, ремісником

Я вуличний автор текстів і мотивований, я хочу більше, ніж теги на стінах або

вживання алкоголю

По нашому подіуму вулицею я не ходжу, це не моє, звісно, ​​не твоє

Не пливи, не вітерець, лірики ідуть, гасіть

Готовність рости, ліпить до ранку

Одне міркування, один домен, один пункт призначення, один шлях

Щоб між віршами, строфами, буквами складаю абзаци

Між пострілами я ухиляюся, але завжди перетинаю світлофор

Я використовую стиль, підпільний стимул

One Ball One друкована, відповідна уніформа

Вільний стиль буття, навіть участь

Скромні слова, здатні бачити, щоб вчитися

Альтернативний, продуктивний, незалежний один полюс

 Демонстрація роботи, яка згодом стає подіумом