Безысходность - Гузель Хасанова

Слепая безысходность

Вышла ночью на охоту

Как дикий злобный зверь

С рождения словно голодал

Она следит за мною,

Но везде она повсюду

И эта безысходность

Стала мне близка как никогда

Она растекалась по венам

Я молю перестать, она скалит клыки

Внутри меня тихо скулила

Все старые раны мои обнажив

Дорога сменяет дорогу,

Но только они приведут в тупики

И я застряну в тупике

Если не вспомню о том, что я жив

Забери меня отсюда

Забери меня туда

Я клянусь, что не забуду

И сюда не вернусь никогда

Но сойду с ума на утро

И опять сотру края

И она теперь повсюду

Ну, привет, безысходность моя

Слепая безысходность

Меня в клочья разорвет

Она скоро станет жизнью

Станет чуть ближе ко дну в пустоте

Простите, только это

Сердце больше не поет

Простите, это сердце

Когда-то уже спело не тем

Я смотрел на нее как кролик

Смирившись посмотрит на дикого зверя

Глаза ее мне так знакомы,

Но от чего же взгляд пустой

Я звала до хрипа на помощь,

Но мне никто не верил

Пустите же свою любовь

И отпустите мою боль

Забери меня отсюда

Забери меня туда

Я клянусь, что не забуду

И туда не вернусь никогда

Но сойду с ума на утро

И опять сотру края

И она теперь повсюду

Ну, привет, безысходность моя

Сліпа безвихідь

Вийшла вночі на полювання

Як дикий злісний звір

З народження немов голодував

Вона стежить за мною,

Але скрізь вона всюди

І ця безвихідь

Стала мені близька як ніколи

Вона розтікалася за венами

Я молю перестати, вона скеляє ікла

Всередині мене тихо скиглила

Усі старі рани мої оголивши

Дорога змінює дорогу,

Але|тільки вони приведуть у|тупики

І я застряну в глухому куті

Якщо не згадаю про те, що я живий

Забери мене звідси

Забери мене туди

Я клянуся, що не забуду

І сюди не повернуся ніколи

Але зійду з розуму на ранок

І знову зітру краю

І вона тепер усюди

Ну, привіт, безвихідь моя

Сліпа безвихідь

Мене в клапті розірве

Вона скоро стане життям

Стане трохи ближче до дну в порожнечі

Вибачте, тільки це

Серце більше не співає

Вибачте, це серце

Колись уже заспівало не тим

Я дивився на неї як кролик

Змирившись подивиться на дикого звіра

Очі її мені так знайомі,

Але від чого ж погляд порожній

Я кликала до хрипу на допомогу,

Але мені ніхто не вірив

Пустіть свою любов

І відпустіть мій біль

Забери мене звідси

Забери мене туди

Я клянуся, що не забуду

І туди не повернуся ніколи

Але зійду з розуму на ранок

І знову зітру краю

І вона тепер усюди

Ну, привіт, безвихідь моя