Soleil - Grégoire

On n’a pas le même drapeau ni la même couleur de peau.

On n’a pas le même langage, la même culture, les mêmes images.

On n’a pas les mêmes racines, les mêmes idoles qui nous fascinent

Mais chacun de nous est vivant, avec la même couleur de sang.

Et on a tous le même soleil et la même lune sur nos sommeils.

Et on a tous une main à tendre, peut-on encore vraiment attendre?

On n’a pas les mêmes coutumes, d’autres rites, d’autres costumes.

On n’a pas les mêmes histoires mais leurs mélanges ont fait l’histoire.

On n’a pas les mêmes parents mais on est tous encore enfants

Et tous issus d’un métissage, devenus fous, mais nés si sages.

Et on a tous le même soleil et la même lune sur nos sommeils.

Et on a tous une main à tendre, peut-on encore vraiment attendre?

Car on a tous la même planète qui nous supplie d'être moins bête.

Et on a tous une main à tendre, peut-on encore vraiment attendre?

Humains avec nos différences et nos pouvoirs d’en faire une chance.

Car on a tous le même soleil et la même lune sur nos sommeils.

Et on a tous une main à tendre, peut-on encore vraiment attendre?

Car on a tous la même planète qui nous supplie d'être moins bête.

Et on a tous une main à tendre, peut-on encore vraiment attendre?

Car on a tous le même soleil et la même lune sur nos sommeils.

Et on a tous une main à tendre, peut-on encore vraiment attendre?

Car on a tous le même soleil

Et on a tous une main à tendre, peut-on encore seulement attendre?

У нас не однаковий прапор чи колір шкіри.

У нас не однакова мова, не однакова культура, однакові образи.

У нас не те саме коріння, ті самі кумири, які нас захоплюють

Але кожен із нас живий, з однаковим кольором крові.

І у всіх нас уві сні одне й те саме сонце й місяць.

І ми всі маємо руку допомоги, чи справді ми можемо почекати?

У нас не однакові звичаї, інші обряди, інші костюми.

У нас немає однакових історій, але їх суміш увійшла в історію.

У нас не однакові батьки, але всі ми ще діти

І всі вони змішані, збожеволіли, але народилися такими мудрими.

І у всіх нас уві сні одне й те саме сонце й місяць.

І ми всі маємо руку допомоги, чи справді ми можемо почекати?

Тому що у всіх нас одна планета, яка благає нас бути менш дурними.

І ми всі маємо руку допомоги, чи справді ми можемо почекати?

Люди з нашими відмінностями та нашими силами, щоб зробити це шанс.

Тому що у всіх нас уві сні одне й те саме сонце й місяць.

І ми всі маємо руку допомоги, чи справді ми можемо почекати?

Тому що у всіх нас одна планета, яка благає нас бути менш дурними.

І ми всі маємо руку допомоги, чи справді ми можемо почекати?

Тому що у всіх нас уві сні одне й те саме сонце й місяць.

І ми всі маємо руку допомоги, чи справді ми можемо почекати?

Бо у всіх нас одне сонце

І ми всі маємо руку, щоб простягнути руку, ми можемо просто почекати?