Чёрный снег - Green Grey

Ооу.

Ммм.

Одинокий зверь бежит в ночи.

Впереди ревущий автобан.

Кажется, тот берег здесь —

Руку протяни и уже ты там.

И уже ты там…

Всех увидел только южный крест,

Там его поставят небеса.

Не забудешь никогда:

Свет, удары, тень и его глаза.

Припев:

Падал с неба черный снег,

Отдавая долг земле.

Где ты больше не живешь —

На яву или во сне?

Ты нашел с полста причин,

Чтоб не сделать ничего.

И на помощь не придет тебе никто.

Снова рассекаешь стаи волн,

Рыщешь словно ты — голодный волк.

Злобно проникаешь вдаль.

Полетел гарпун умножать печаль.

Снова загорится южный крест.

Снова упадет звезда с небес.

Я желанье загадал,

Чтобы этот мир каждому воздал.

Припев:

Падал с неба черный снег,

Отдавая долг земле.

Где ты больше не живешь —

На яву или во сне?

Ты нашел с полста причин,

Чтоб не сделать ничего.

И на помощь не придет тебе никто.

Нет, нет, нет.

Нет, мы не гоним —

Тут уже не до иронии.

В земле пустоты,

Помутнели воды, мир в агонии.

Сжигаем, напеваем,

Что хотим берем — не возвращаем.

Сами рубим дерево жизни,

На котором восседаем.

Как на троне, в бысмысленной погоне —

Деньги, власть, гламур…

Да что же за дерьмо такое?

Одуматься пора бы — мы уже большие.

В нем увязли.

Неужели небо создавало все это напрасно?

Припев:

Падал с неба черный снег,

Отдавая долг земле.

Где ты больше не живешь —

На яву или во сне?

Ты нашел с полста причин,

Чтоб не сделать ничего.

И на помощь не придет тебе никто.

Падал с неба черный снег,

Отдавая долг земле.

Где ты больше не живешь —

На яву или во сне?

Ты нашел с полста причин,

Чтоб не сделать ничего.

И на помощь не придет тебе никто.

Ооу.

Ммм.

Самотній звір біжить у ночі.

Попереду реве автобан.

Здається, той берег тут

Руку простягни і вже ти там.

І уже ти там...

Усіх побачив лише південний хрест,

Там його поставлять небеса.

Не забудеш ніколи:

Світло, удари, тінь і його очі.

Приспів:

Падав з неба чорний сніг,

Віддаючи борг землі.

Де ти більше не живеш

Наяву чи у сні?

Ти знайшов з полста причин,

Щоб не зробити нічого.

І на допомогу не прийде тобі ніхто.

Знову розтинаєш зграї хвиль,

Ричеш ніби ти — голодний вовк.

Злісно проникаєш у далечінь.

Полетів гарпун множити смуток.

Знову загориться південний хрест.

Знову впаде зірка з небес.

Я бажання загадав,

Щоб цей світ кожному віддав.

Приспів:

Падав з неба чорний сніг,

Віддаючи борг землі.

Де ти більше не живеш

Наяву чи у сні?

Ти знайшов з полста причин,

Щоб не зробити нічого.

І на допомогу не прийде тобі ніхто.

Ні ні ні.

Ні, ми не женемо —

Тут уже не до іронії.

У землі порожнечі,

Помутніли води, світ в агонії.

Спалюємо, наспівуємо,

Що хочемо беремо — не повертаємо.

Самі рубаємо дерево життя,

На якому сидимо.

Як на троні, в безглуздій погоні —

Гроші, влада, гламур...

Так, що ж за лайно таке?

Одуматися пора би ми вже великі.

У ньому загрузли.

Невже небо створювало все це марно?

Приспів:

Падав з неба чорний сніг,

Віддаючи борг землі.

Де ти більше не живеш

Наяву чи у сні?

Ти знайшов з полста причин,

Щоб не зробити нічого.

І на допомогу не прийде тобі ніхто.

Падав з неба чорний сніг,

Віддаючи борг землі.

Де ти більше не живеш

Наяву чи у сні?

Ти знайшов з полста причин,

Щоб не зробити нічого.

І на допомогу не прийде тобі ніхто.