The tower - Golem

Withered flowers hem my toilsome way

The armies of spring defeated long ago

Where hopeful green once covered the land

Now decay and death rule everywhere

Shaggy crows, plaguing the soil, await the kingdom of frost

Grey and dirty the day laments, and a dust-hidden sunset blurs the sky

Through valleys of shadow, over hills of forlorn beauty

I drive my feet to a tower, where the night shall bring oblivion

(lead — Hilbert)

The highest mountains provoking

Black stone forms a needle

Piercing the clouds at the horizon

It marks my quests solution

Reaching the massive gate, darkness takes the land

With the moon racing the heavens, behind wild and hoary fog

Looking down from the spire

I see the world beneath my feet

In the safety of this place

My present to mankind reveals

All human eager firestorms, the foul stench of lost battles

Vast pains and bitter grief, for only one now to consume

I enlighten the fields below, thunder roars throughout the plane

Gathering the ancient demons, sorrows last tunes now begin

Calling the mighty forces

Of this buildings secret powers

A breach to the inner core

Opens as a voracious door

(lead — Hilbert)

With a black holes gravity

It inhales the outer tragedy

Gateways to exterminate

What we’ve done in our hate

My energy exhausted

My mind totally frosted

With all my memories erased

Here, as a guard I stay defaced

Зів’ялі квіти обшивають мій важкий шлях

Армії весни давно переможені

Там, де колись зелень надії покривала землю

Тепер усюди панують занепад і смерть

Кудлаті ворони, що мучать ґрунт, чекають царства морозу

Сірий і брудний день журиться, а прихований пилом захід розмиває небо

Крізь долини тіні, через пагорби занедбаної краси

Я веду ноги до вежі, де ніч принесе забуття

(лідер — Гільберт)

Найвищі гори викликають

Чорний камінь утворює голку

Пронизуючи хмари на горизонті

Це позначає рішення мого квесту

Дійшовши до масивних воріт, темрява захоплює землю

З місяцем, що мчить небом, за диким сивим туманом

Дивлячись зі шпиля вниз

Я бачу світ під ногами

У безпеці цього місця

Мій подарунок людству розкривається

Усі люди нетерплячі вогняні бурі, огидний сморід програних битв

Величезні болі та гірке горе, щоб зараз поглинути лише одного

Я просвітлю поля внизу, грім гуркоче на весь літак

Збираючи стародавніх демонів, тепер починаються останні мелодії печалі

Закликання могутніх сил

Таємні сили цієї будівлі

Порушення внутрішнього ядра

Відчиняється як ненажерливі двері

(лідер — Гільберт)

З гравітацією чорних дір

Це вдихає зовнішній трагізм

Шлюзи для винищення

Що ми зробили в своїй ненависті

Моя енергія закінчилася

Мій розум повністю замерз

Усі мої спогади стерті

Тут, як охоронець, я залишаюся зіпсованим