Draumen - Glittertind

Det var natt,

og du låg og såg i taket.

Og du tenkte du må ut —

Det kan hende det er noko

du har gløymt —

Og at alt ikkje er ondt

slik du har drøymt.

Så du gjekk,

ut og dreiv omkring i skogen.

Då med eit så fekk du sjå -

Ein himmel opna seg

så klår og rein —

Og våren lo til deg

frå kvar ei grein.

Han sa: Per, å, du Per,

Å hei, og hopp!

— og er du no der!

Og kjenner du ikkje,

ikveld, ikveld,

På eit strå,

så kraup ei lita larve.

Og du tenkte det var deg —

Kvifor byrjar alt det vakre

i det små?

Kvifor vere blind for alt

når du kan sjå?

Så du drakk,

ut av duft frå gras og blomar.

Og du blåste frå din barm —

Alt det skrotet og

det skrapet frå ifjor —

Det tok vinden opp

og vifta så det fór.

Han sa: Per, å, du Per,

ko-ko, titt-titt!

— og er du no der!

Og kjenner du ikkje,

ikveld, ikveld,

Ja, du Per, å, du Per,

Å hei, hurra!

— no er han her!

Og det kan han kjenna

ikveld, ikveld,

at livet, det er no det likaste lell!

Була ніч,

а ти лежиш і дивишся на стелю.

І ти думав, що тобі треба вийти -

Це може бути щось

Ви забули -

І що не все зле

як ти мріяв.

Отже, ти пішов,

вийшов і побрев у лісі.

Тоді з одним ви повинні побачити -

Відкрилося небо

такий ясний і оленячий -

І весна сміялася з тебе

зліва гілка.

Він сказав: Пер, о, ти Пер,

Ой, і стрибайте!

- А ти зараз там!

І хіба ти не знаєш,

сьогодні ввечері, сьогодні ввечері,

на соломинці,

так поповзла маленька личинка.

І ти думав, що це ти -

Чому починається вся краса

в малому?

Навіщо бути сліпим до всього

коли можна побачити?

Так ти випив,

без запаху від трави та квітів.

А ти з-за пазухи дмухнув -

Весь той лом і

той ломок минулого року -

Це підняло вітер

і вентилятор ось так.

Він сказав: Пер, о, ти Пер,

ко-ко, дивись-дивись!

- А ти зараз там!

І хіба ти не знаєш,

сьогодні ввечері, сьогодні ввечері,

Так, ти Пер, о, ти Пер,

Ой, ура!

- Тепер він тут!

І він це відчуває

сьогодні ввечері, сьогодні ввечері,

що життя, воно зараз найподібніше лель!