Terma - Giorgos Mazonakis

Νύχτα κενή θησείο - γκάζι

Νύχτα αφιλόξενη σου μοιάζει

Σε έρημα σπίτια και κολώνες

Οι διαλυμένες μας εικόνες.

Στα νοερά σε ανακρίνω

Τη μοναξιά μου όλη πίνω

Και σαν καβγάς σε καφενείο

Μες στο μυαλό μου παίζουν δυό φωνές.

Κι ανοίγω τέρμα τη φωνή που λέει τέρμα

Την άλλη που σε νοσταλγεί την πλήρωσα με αίμα

Τη θύμησή σου εγκαταλείπω

Αφού το ίδιο δε σου λείπω.

Κι ανοίγω τέρμα τη φωνή που λέει τέρμα

Την άλλη που σε νοσταλγεί την πλήρωσα με αίμα

Κι αν το παράπονο με πάει

Δε στη χρωστάω τέτοια χάρη.

Λευκό χαρτί σε ρίχνω πια

Στου αναπτήρα τη φωτιά.

Κόντρα καιρό στην ανηφόρα

Εσύ στα απορριμματοφόρα

Μαζί με τ' άλλα τα σκουπίδια

Χωρίς αρώματα στολίδια.

Mε τ' αύριο σβησμένο φάρο

Σαν το βρεγμένο μου τσιγάρο

Θα περισώσω το αντίο

Και μια θα ακούω από τις δυό φωνές.

Нічний порожній футляр - дросель

Для вас це виглядає як негостинна ніч

У безлюдних хатах і колонах

Наші зруйновані образи.

Подумки я вас допитую

Я випиваю всю свою самотність

І як сварка в кафе

Два голоси грають в моїй думці.

І я відкриваю голос, який каже кінець

Інший, який ти пропустив, я заплатив кров'ю

Залишаю твою пам'ять

Так як ви не пропустите те ж саме.

І я відкриваю голос, який каже кінець

Інший, який ти пропустив, я заплатив кров'ю

І якщо скарга піде до мене

Я не винен тобі такої ласки.

Я зараз кидаю в тебе білий папір

На запальничці вогонь.

Проти несприятливої ​​погоди

Ви в сміттєвозах

Разом з іншим сміттям

Безпарфумерні прикраси.

З вимкненим маяком завтра

Як моя мокра сигарета

Я скажу до побачення

І я почую один з обох голосів.