Tosa Vradia - Giorgos Mazonakis

Στον εαυτό μου δεν θ' απαντήσω ποια μεθυσμένα χείλη πάω να φιλήσω

Κι αυτή τη νύχτα που΄ναι μεγάλη με ποιο κορμί χαμένο θα΄μαι πάλι

Τον εαυτό μου θα συγχωρέσω που όλα όσα δε γουστάρω θα μπορέσω

Πάλι τα ίδια θα καταφέρω, ούτε στο σπίτι να γυρίσω δεν θα ξέρω

Μοναξιά θάλασσα

Έφυγες και άδειασα

Τόσα βράδια σκοτωμένα αποκλείστηκα για σένα

Δύσκολα ξημέρωσα

Ποιο ποτό πανάθεμα το να το πιω να πέσω κάτω

Σαν να με μαχαίρωσαν

Τόσα βράδια σκοτωμένα είναι ζωντανά για μένα

Μόνο εσύ τα ξέχασες

Γέμισες την αγκαλιά μου, τώρα στοίχιωσε η καρδιά μου

Σ' έχασα και μ' έχασες

Τον εαυτό μου θα συγχωρέσω που με χαμόγελο απ΄τον γκρεμό θα πέσω

Όλα τα λάθη για συντροφιά μου και από εσένα τίποτα μπροστά μου

Я не відповім собі, які п'яні губи я збираюся цілувати

І сьогодні ввечері великий день, коли втрачене тіло мене знову поховають

Я пробачу собі, що зможу робити все, що мені не подобається

Я знову зроблю те саме, навіть не буду знати, коли повернутись додому

Море самотності

Ти пішов, а я спорожнів

Стільки вбитих ночей я був виключений для вас

Мені було важко прокинутися

Яке прокляття пити, щоб упасти

Наче мене закололи

Стільки вбитих ночей для мене живі

Тільки ти забув

Ти наповнив мої обійми, тепер моє серце в гармонії

Я втратив тебе і ти втратив мене

Я пробачу собі, що з посмішкою впав зі скелі

Всі помилки для моєї компанії і від вас нічого переді мною