Durch die Nacht - Gerard, Lot

Die Symphonie des Lebens hallt mit 100 bpm durch die Nacht

Tränen sind nur schön, wenn man sie lacht

Stiegenhaus raus, atmen kalte Nachtluft

Irgendwo in der Stadt muss doch noch irgendwas offen sein

Es ist noch fast gar nicht hell

Wir noch fast gar nicht müde, können noch nicht heim

Sollten doch noch irgendwo rein

Wir können uns hier nicht einfach so stehen lassen

Momente, über die wir später mal erzählen, schaffen

Aus eben und dem ganzen Drumherum uns 'n Leben basteln

Pläne in die Hand nehmen, sich nachts in

Schaufenstern spiegeln, sich ansehen

Die Stadt hat mir geflüstert, dass sie mag wie ich tanze

Und ich schwimm mit ihrem Flow, bis ich irgendwann an Land geh'

Nehmen noch 'nen Zug, atmen noch mal ein

Irgendwie verloren, trotzdem nicht allein

Wer kennt den Weg?

Es ist noch nicht zu spät

Ich bleib laut, du weißt was ich mein

Kann eh nicht schlafen, was soll ich jetzt daheim?

Wir folgen unserem Schatten durch die Nacht

Ich bleib laut, du weißt was ich mein

Irgendwie am Ende, aber trotzdem noch dabei

Tränen sind nur schön, wenn man sie lacht

Stiegen aus, rauf, liegen auf der Couch

Hören betrunken viel zu laute Musik, mach das mal aus

Die Playlist zum dritten mal im Loop

Ich lach und sag: Ich hab damit nichts zu tun

Steh langsam auf' und änder sie

Schöne Nächte enden gut, die schönsten enden nie

Sind noch wach, mein Fuß wippt im Takt zum Beat

Und in der Stille der Nacht hallt sie immer noch nach

Die Melodie des letzten Liedes

In diesem Club

Haben das grelle Licht, das zu sagen versucht «Hier ist jetzt Schluss» ignoriert

Unsere Stimmen der Vernunft sind nicht gut synchronisiert

Nehmen noch 'nen Zug, atmen noch mal ein

Irgendwie verloren, trotzdem nicht allein

Wer kennt den Weg?

Es ist noch nicht zu spät

Ich bleib laut, du weißt was ich mein

Kann eh nicht schlafen, was soll ich jetzt daheim?

Wir folgen unserem Schatten durch die Nacht

Ich bleib laut, du weißt was ich mein

Irgendwie am Ende, aber trotzdem noch dabei

Tränen sind nur schön, wenn man sie lacht

Симфонія життя лунає крізь ніч зі швидкістю 100 ударів на хвилину

Сльози прекрасні лише тоді, коли над ними смієшся

Вийдіть сходами, подихайте холодним нічним повітрям

Десь у місті ще має бути щось відкрите

Ще майже не світає

Ми ще майже не втомилися, ще не можемо йти додому

Треба все одно кудись піти

Ми не можемо дозволити собі просто стояти тут

Створюйте моменти, про які ми поговоримо пізніше

Зробіть життя лише з цього та всіх прикрас

Беріть плани в руки, заходите вночі

відбиваючись у вітринах, дивлячись один на одного

У місті шепотіли мені, що їм подобається, як я танцюю

І я пливу за її течією, поки врешті не вилізу на берег

Зробіть ще один удар, знову вдихніть

Якось заблукав, але не один

хто знає дорогу

Ще не пізно

Я залишаюся голосним, ви знаєте, що я маю на увазі

Все одно не можу спати, що мені тепер робити вдома?

Ми слідуємо за своєю тінню крізь ніч

Я залишаюся голосним, ви знаєте, що я маю на увазі

Якось наприкінці, але все ж там

Сльози прекрасні лише тоді, коли над ними смієшся

Вийшов, піднявся, лежав на дивані

Слухайте музику занадто голосно, коли ви п'яні, вимкніть це

Плейлист втретє в циклі

Я сміюся і кажу: я тут ні при чому

Повільно вставайте і змінюйте їх

Красиві ночі закінчуються добре, найпрекрасніші ніколи не закінчуються

Я ще не сплю, моя нога стукає в такт

І все ще лунає в тиші ночі

Мелодія останньої пісні

У цьому клубі

Ігнорував блискучий погляд, який намагався сказати «Це кінець»

Наші голоси розуму погано синхронізовані

Зробіть ще один удар, знову вдихніть

Якось заблукав, але не один

хто знає дорогу

Ще не пізно

Я залишаюся голосним, ви знаєте, що я маю на увазі

Все одно не можу спати, що мені тепер робити вдома?

Ми слідуємо за своєю тінню крізь ніч

Я залишаюся голосним, ви знаєте, що я маю на увазі

Якось наприкінці, але все ж там

Сльози прекрасні лише тоді, коли над ними смієшся