Тайга золотая - Георгий Виноградов

Коль жить да любить — все печали растают,

Как тают весною снега.

Шуми, золотая, звени, золотая,

Моя дорогая тайга!

Ой, вейтесь дороги, одна и другая,

В раздольные наши края!

Меня полюбила одна дорогая,

Одна дорогая моя!

И пусть не меня, а её за рекою

Любая минует гроза

За то, что нигде не дают мне покоя

Её голубые глаза.

Коли жити та любити — всі печалі розтануть,

Як тануть навесні сніги.

Шуми, золота, ланки, золота,

Моя люба тайга!

Ой, війтеся дороги, одна та інша,

Вздовжні наші краї!

Мене покохала одна дорога,

Одна люба моя!

І нехай не мене, а її за річкою

Будь-яка мине гроза

За те, що ніде не дають мені спокою

Її блакитні очі.