Лесная девушка - Георг Отс

Хвоя с листьями сомкнулась в вышине,

И смола, как капли солнца на сосне.

Мягкий мох, как будто сказочный ковёр,

Синей ласкою полны глаза озёр.

Эта роща тёплым летом и весной

Часто кажется мне девушкой лесной.

Ветви, лес, в нём столько света и тепла,

Старый дуб, здесь чудо — девица жила,

И взволнованная шепчет мне листва,

Что века прошли, волшебница жива.

Эта девушка чудесной красоты,

Это ты, моя родная, это ты.

Здесь одною тобою дышит всё вокруг,

Блеск берёзовых ветвей, как трепет рук.

Ты не требовала верности моей,

Потому я всех нежней и всех верней.

Хвоя з листям зімкнулась у висоті,

І смола, як краплі сонця на сосні.

М'який мох, як казковий килим,

Синьою ласкою повні очі озер.

Цей гай теплим літом і навесні

Часто мені здається дівчиною лісовою.

Гілки, ліс, у ньому стільки світла і тепла,

Старий дуб, тут диво — дівчина жила,

І схвильована шепоче мені листя,

Що століття минули, чарівниця жива.

Ця дівчина чудової краси,

Це ти, моя рідна, це ти.

Тут одною тобою дихає все довкола,

Блиск березових гілок, як тремтіння рук.

Ти не вимагала вірності моєї,

Тому я всіх ніжніший і всіх вірніший.