Scusa - Gemitaiz

Hey scusa!

Eri tu che ce l’avevi con me?

Ora la tua coerenza dov'è?

Fanno tutti come te

Mi insultano poi mi chiedono:

«Scusa?!

Posso fare un pezzo con te?

Così di copie ne vendo tre»

Invece che zero prima non c’ero, perdonami

Scusa che

Pensi che davvero ho i piedi sul parquet?

Se serve arrivo fino sulla luna e

Se muoio nel tragitto prendi le mie ceneri e fumale

Scusa se ogni anno scrivo due dischi

Ho il cuore nel fango

Se perderò, perderò la partita sul campo

La vita è una troia, Perdita Durango

Ti ci vuoi mettere te, al mio posto

Mi vuoi vendicare

Allo sbando, con la cervicale

Mi sveglio e canto, come le cicale

Nella testa ho un cinema a venti sale

Non chiudo occhio da due settimane

Perciò se mi ribalto per verticale, perdonami

Scusa se ora sono più famoso

Ma tranquillo che rimango con la voce rauca sempre rumoroso

Faccio splendere due raggi quand è nuvoloso

Non mi invento una scusa

Vieni a un live te ne vai dimagrito

Da dodici anni in ogni rima grido

La cassa spinge io sono il marito

Quindi chiedimi

Scusa eh

Non lo faccio più

Non lo faccio più, no

Scusa

Non lo faccio più, no

Non lo faccio più, no

Scusa eh

Non lo faccio più

Non lo faccio più, no

Scusa, scusa

Scusa, scusa

Scusa, se la mattina presto mi stresso ancora

Mentre mi fumo le lenzuola

Con il cuore a trecento all’ora

Vi chiedo scusa

Se poi scrivo alle quattro di notte

Perché sto sempre sfranto di notte

Mi sono fatto odiare un sacco di volte

Vi chiedo scusa

Perché lo faccio con il cuore nonostante tutto

Ne ho bevuti due di troppo, cento stasera per il gran debutto

La vita ci usa

Mica male, non la devi neanche richiamare

Dai ricordi io ci posso ricamare

E uso la musica al posto di parlare

Ma pare una scusa

Perché giro con chi la soluzione per vivere fra non l’ha vista

Una vita col copione da solista

Un coglione masochista (No dai)

Pause lunghe così penso a cosa devo dire

Il corpo ora me lo posso demolire

Dovrebbe essere già morto però vive

E gli chiedo scusa

Perché ho preso di tutto, la forza di volontà a zero

Strillo solo al pensiero, di rimanere solo davvero

Guardami negli occhi sono sempre lo stesso

Fin quando mi prendono l’impronta col gesso

Per spiegarlo uso ogni mezzo concesso

Senza una

Scusa eh

Non lo faccio più

Non lo faccio più, no

Scusa

Non lo faccio più, no

Non lo faccio più, no

Scusa eh

Non lo faccio più

Non lo faccio più, no

Scusa, scusa

Scusa, scusa

Scusa

Гей, вибач!

Це ти на мене розгнівався?

А де ваша послідовність?

Всі вони тобі подобаються

Вони мене ображають, а потім запитують:

«Вибачте?!

Я можу зробити з тобою частину?

Тож продаю три примірники»

Замість нуля, раніше мене не було, вибачте мене

Вибачте, що

Ви думаєте, я справді тримаю ноги на паркеті?

Якщо мені потрібно, я потраплю на місяць і

Якщо я помру в дорозі, візьми мій прах і викурюй його

Вибачте, якщо я пишу дві записи щороку

Моє серце в багнюці

Якщо я програю, я програю гру на полі

Життя - це повія, Пердіта Дуранго

Ти хочеш поставити себе на моє місце

Ти хочеш помститися за мене

У безладді, з шийкою

Прокидаюся і співаю, як цикади

У мене в голові двадцятизальний кінотеатр

Я не заплющував очей два тижні

Тож якщо я перевернусь догори дном, пробач мені

Вибачте, я тепер більш відомий

Але будьте певні, що я залишаюся з хрипким голосом завжди галасливим

Я змушую світити два промені, коли хмарно

Я не виправдовуюся

Приходь до життя, ти худий

Дванадцять років я кричу в кожну риму

Касир штовхає, що я чоловік

Тож запитай мене

Вибачте га

Я більше цього не роблю

Я більше цього не роблю, ні

Вибачте

Я більше цього не роблю, ні

Я більше цього не роблю, ні

Вибачте га

Я більше цього не роблю

Я більше цього не роблю, ні

Вибач вибач

Вибач вибач

Вибачте, якщо я все ще в стресі рано вранці

Поки я курю простирадла

З серцем триста на годину

Я прошу вибачення

Якщо я тоді напишу о четвертій ранку

Бо вночі я завжди розбитий

Мене багато разів ненавиділи

Я прошу вибачення

Бо роблю це від душі, незважаючи ні на що

Я випив двічі забагато, сотню сьогодні ввечері для великого дебюту

Життя використовує нас

Непогано, вам навіть не потрібно передзвонювати їй

Зі спогадів вмію вишивати

І я використовую музику замість розмов

Але це схоже на виправдання

Тому що я їжджу з тими, хто не бачив рішення для життя

Життя з сольним сценарієм

Мазохістський придурок (Ні, давай)

Довгі паузи, тому я думаю, що сказати

Тепер тіло можна знести

Він уже мав би бути мертвим, але живим

І я прошу вибачення

Бо взяв усе, силу волі до нуля

Я просто кричу при думці про те, що я справді сама

Подивись мені в очі, я завжди такий же

Поки не знімуть мій відбиток гіпсом

Щоб пояснити це, я використовую всі дозволені засоби

Без одного

Вибачте га

Я більше цього не роблю

Я більше цього не роблю, ні

Вибачте

Я більше цього не роблю, ні

Я більше цього не роблю, ні

Вибачте га

Я більше цього не роблю

Я більше цього не роблю, ні

Вибач вибач

Вибач вибач

Вибачте