Quando Mai - Gemitaiz

Alle elementari a me non me l’hanno spiegato

Che il posto dove sono nato mi avrebbe piegato

Sarei stato un po' più concentrato

Piuttosto che fare sega pe' fuma le canne al prato

E qua è buio pesto, in più fa buio presto

Dicono è uguale ma a me non mi pare più lo stesso

Sparano la sentenza però dov'è il processo?

Dove posso dire secondo me cos'è successo

Non è giusto, mi rispondi in modo malato

Per quel poco che ho avuto gusto questo qua è un conto salato

E comunque il mio sudore io non gliel’ho mai regalato

E non comincio adesso che dal resto mi sono già separato

Prendo gli appunti sopra i fogli

Lo so che tu m’imbrogli

Mi chiedi di restare asciutto seduto sugli scogli

Non centra quali togli

Se realizzare i sogni

È come trovare un prato di quadrifogli

Mi vogliono combattere, ma non lo sanno fa'

Io sento solo chiacchiere come un anno fa

Questo è il mio carattere e non lo cambio ormai

Mi dicono vattene, fraté ma quando mai?

È quando prendi atto del fatto che non c'è scopo

Che di vincere non c'è modo

Dovresti essere il primo a rispondere con il fuoco

Ma qui resta tutto fermo come una foto

E vivo intrappolato, un altro giorno col cappio intorno al collo

Alla paranoia sono abbonato

C'è chi l’ha notato che c’hanno abbandonato

E sono stanco come chi lotta da quando è nato

Ma alle loro esche io non c’ho mica abboccato

Quella finzione dove l’aria sa di bicarbonato

E a resistere quasi ogni amico ha mollato

Qui c'è la guerra ma io non sono mica un soldato

Nessuno mi ha mai detto mischiati coi serpenti

Così è sicuro che non finisci in mezzo perdenti

E sappi che quelli che sanno perde' sono più divertenti

Rispetto a quelli che alle merde fanno da dipendenti (O no!?)

Ve lo giuro siete stupendi

Con la valigetta e la giacca in un futuro di morti viventi (Bravi)

Ti fai comprare con gli stipendi

Ma se hai un cuore così non ci diventi

Mi vogliono combattere, ma non lo sanno fa

Io sento solo chiacchiere come un anno fa

Questo è il mio carattere e non lo cambio ormai

Mi dicono vattene, fraté ma quando mai?

У початковій школі мені цього не пояснили

Щоб місце, де я народився, мене зламало

Я б був трохи більш зосередженим

Замість того, щоб робити пилку, бо він курить очерет на галявині

А тут темно, до того ж темніє рано

Кажуть, що це те саме, але мені це вже не здається

Вони розстрілюють вирок, а де суд?

Де я можу сказати, що сталося на мою думку

Це несправедливо, ви мені відповідайте хворобливо

За те, що я скуштував, це солоний рахунок

Та й у всякому разі, я ніколи не віддав йому свого поту

І я не починаю зараз, коли я вже відділений від решти

Роблю нотатки поверх аркушів

Я знаю, що ти мене обманюєш

Ви просите мене сісти сухим на скелі

Він не центрує, які з них ви забираєте

Чи втілювати мрії в реальність

Це як знайти трилисник

Вони хочуть битися зі мною, але не знають, що це робиться

Я чую лише балаканину, як рік тому

Це мій характер, і я його зараз не зміню

Вони кажуть мені іди геть, брате, але коли?

Це коли ти розумієш, що немає мети

Немає способу виграти

Ви повинні бути першими, хто відповість вогнем

Але тут все залишається як на фото

І живий у пастці, ще один день із петлею на шиї

Я підписник параної

Деякі помітили, що покинули нас

І я втомився, як той, хто боровся від народження

Але я не взяв наживку для них

Та фантастика, де повітря пахне бікарбонатом

А протистояти майже кожен друг здався

Тут війна, але я не солдат

Ніхто ніколи не казав мені, що він змішаний зі зміями

Тож ви впевнені, що ви не опинитеся серед невдах

І знайте, що ті, хто вміє програвати, веселіше

У порівнянні з тими, хто виступає в ролі службовців до лайна (О ні!?)

Клянуся, ти чудовий

З портфелем і курткою в майбутньому нежиті (Браві)

Вас купують на зарплату

Але якщо у вас таке серце, ви ним не станете

Вони хочуть битися зі мною, але не знають, що це робиться

Я чую лише балаканину, як рік тому

Це мій характер, і я його зараз не зміню

Вони кажуть мені іди геть, брате, але коли?