Bene - Gemitaiz

Rispondono ai versi che c’ho con delle scuse

Dicono che siamo diversi, perciò ho le porte chiuse

Ma poi, questa gente che ne sa di te

Fratello sappi che

C’hanno lasciato come le macchine, dentro le fabbriche

Fare la ruggine sarebbe facile

Ma il loro è uno sbaglio imperdonabile

E quindi penso

Che mi sono rotto il cazzo e non mi fottono

Finché non c’ho il collo rotto e i cani mi rincorrono

Puoi guardarci sorridere tutto il giorno bro

Perché quello puoi starne certo non ce lo tolgono

Bipolare, col sogno di volare

Cronache di chi impazzisce dentro un bilocale

Due respiri profondi e rallento i battiti

Chiudo gli occhi e dopo conto gli attimi

Finché non va bene

Giro con gente che sa quanto vale, anche se sta male

Perché non c’ha a casa qualcosa da fare

Ma si offrono cene anche se non conviene

Poi brindano a tutte le sere con mezzo bicchiere

Frà tipo preghiere, le fumano seduti sulle ringhiere

E dicono quello che hanno fatto ieri perché

Fare così a noi ce la fa prendere a

Bene, a noi ci basta questo

Non ci manca il resto

Per prenderci bene

Fino all’alba presto

Non si va mai a letto

Però sto bene, bene, bene

E lei sta bene, bene, bene

Qui si sta bene, bene, bene

Ah, a noi ci basta questo

Per stare bene

Come quei giorni a ottobre con la felpa

Che poi la leghi in vita e lasci la maglietta

Con il sole in faccia ma che ti accarezza

Come sul lungomare senza il parabrezza

Senza sentire quell’ansia che poi ti rigira lo stomaco

Con la speranza e un paio di bocce di birra nel cofano

Cambia colore quando ci mettiamo noi all’opera

Siamo la parte di cuore, fra', quella più povera

Sai che diciamo a chi ci rimprovera?

«Ciao fra, fumo un baobab

Per questo c’ho la voce rauca

Scrivevi di quando ero ammanettato in aula

Adesso la tua voce non c'è come Laura»

Vivo bene, mi conviene

Cronache di chi fa festa se un amico viene

Due respiri profondi e mi godo gli attimi

Chiudo gli occhi e penso: «Siamo matti, sì, però ci fa bene»

Quando certe sere mi prendo male

Poi chiamo qualcuno che mi dice:

«Ti passo a prendere, il tempo di mettermi una cosa addosso»

E finiamo ubriachi a girare come i vagabondi

Per strada con le bocce piene

Fra', senza catene e un freno che ci tiene

Torno a casa che non mi funziona un rene

Però, lo sai che c'è?

Che quando mi alzo sto

Bene, a noi ci basta questo

Non ci manca il resto

Per prenderci bene

Fino all’alba presto

Non si va mai a letto

Però sto bene, bene, bene

E lei sta bene, bene, bene

Qui si sta bene, bene, bene

Ah, a noi ci basta questo

Per stare bene

На мої вірші вони відповідають вибаченням

Кажуть, що ми різні, тому мої двері зачинені

Але потім ці люди, які знають про вас

Брат знай це

Вони залишили нас, як машини, всередині фабрик

Зробити іржу було б легко

Але їхня помилка непрощена

І так я думаю

Що я зламав свій член і вони мене не трахнуть

Поки мені не зламали шию і собаки не біжать за мною

Ти можеш дивитися, як ми посміхаємося цілий день, брате

Тому що ви можете бути впевнені, що вони його не заберуть

Біполярний, з мрією літати

Хроніки тих, хто божеволіє всередині двокімнатної квартири

Два глибокі вдихи, і я сповільнює серцебиття

Я закриваю очі, а потім рахую моменти

Поки не піде добре

Я їжджу з людьми, які знають, чого це варте, навіть якщо вони хворі

Бо йому нема чим зайнятися вдома

Але вечері пропонують, навіть якщо це не зручно

Потім щовечора підсмажують по півсклянки

Між молитвами їх обкурюють, сидячи на перилах

І кажуть, що зробили вчора, тому що

Це змушує нас прийняти це

Ну, нам цього достатньо

Решта нам не бракує

Щоб нас добре взяли

До раннього світанку

Ти ніколи не лягаєш спати

Але я в порядку, добре, добре

І вона добре, добре, добре

Тут добре, добре, добре

О, цього нам достатньо

Щоб добре почуватись

Як ті дні в жовтні зі світшотом

Потім ви зав’язуєте його на талії і залишаєте сорочку

З сонцем у твоєму обличчі, але пестить тебе

Як на набережній без лобового скла

Не відчуваючи того занепокоєння, від якого потім крутить живіт

З надією і парою мисок пива в капоті

Він змінює колір, коли ми приступаємо до роботи

Ми частина серця, між ', найбіднішими

Знаєте, що ми говоримо тим, хто нас лає?

«Привіт, брате, я курю баобаб

Тому в мене хрипкий голос

Ви писали про те, коли на мене в залі суду наділи наручники

Тепер твій голос не схожий на Лору"

Живу добре, мене це влаштовує

Хроніки того, хто святкує, якщо приходить друг

Два глибокі вдихи, і я насолоджуюся моментами

Я закриваю очі і думаю: «Ми божевільні, так, але це добре для нас»

Коли вночі я хворію

Тоді я дзвоню комусь, хто скаже мені:

«Я заберу тебе, час щось одягнути»

І ми в кінцевому підсумку блукаємо, як волоцюги

На вулиці з повними мисками

Між ', без ланцюгів і гальма, що тримає нас

Приходжу додому з непрацюючою ниркою

Але чи знаєте ви, що це таке?

Що коли я встаю я

Ну, нам цього достатньо

Решта нам не бракує

Щоб нас добре взяли

До раннього світанку

Ти ніколи не лягаєш спати

Але я в порядку, добре, добре

І вона добре, добре, добре

Тут добре, добре, добре

О, цього нам достатньо

Щоб добре почуватись