Excuse-moi mon amour - Gauvain Sers

Quand tu fouilles ton placard

Quand t’hésites tous les jours

Entre un jean, une robe noire

Tu te poses la question

«Est ce qu’on va m’emmerder «Et c’est l’genre de question

Que tu d’vrais pas t’poser

J’pense à toi mon amour

Quand tu marches dans la rue

Tu fais semblant toujours

D’avoir rien entendu

Et t’accélères le pas

On te siffle, on t’insulte

Et ça joue les gros bras

Et ça se dit adulte

J’pense à toi mon amour

Mais j’suis bien impuissant

La connerie court toujours

Et elle me glace le sang

Mais dans quel monde vit-on

Pour qu’une femme se demande

C’qu’elle peut porter ou non

Sans dev’nir un bout d’viande

J’pense à toi mon amour

Quand tu rentres en métro

Avec tous ces vautours

Aux instincts d’animaux

J’voudrais prendre ta place

Que t’aies plus à subir

Ces regards dégueulasses

Qui t’empêchent de dormir

Excuse-moi mon amour

Pour ces heures de dilemme

«Tu trouves pas ça trop court?

«» Est ce que j’la mets quand même?

"

La liberté d’une femme

Est à jamais absente

Dès lors qu’elle s’interdit

D'être une femme élégante

Excuse-moi mon amour

Pour cette flopée d’embrouilles

Ça cache presque toujours

Un sacré manque de couilles

Ça pourrait être leur sœur

Ou leur fille sur cette route

Quand on insulte une femme

On les insulte toutes

Excuse-moi mon amour

D'être de la même espèce

Que ces coqs de basse-cour

Que ces sales brutes épaisses

Mais la tendresse d’une femme

Sera toujours plus belle

Que la bêtise infâme

Des hommes sans cervelle

Excuse-moi mon amour

Excuse-moi pour toutes celles

Celles qui flippent au détour

D’une sombre ruelle

La liberté d’une femme

Qu’elle soit brune, qu’elle soit blonde

La liberté d’une femme

Ça vaut tout l’or du monde

Коли ти проходиш по своїй шафі

Коли ти щодня вагаєшся

Між джинсами чорна сукня

Ви дивуєтесь

«Чи злиться я?» І ось таке питання

Про те, що ви не повинні питати себе

Я думаю про тебе моя любов

Коли йдеш вулицею

Ти завжди прикидаєшся

Щоб нічого не чув

І ви набираєте темп

Ми на вас шипимо, ми вас ображаємо

І це грає великими руками

І це називається дорослим

Я думаю про тебе моя любов

Але я дуже безпорадний

Фігня завжди проходить

І вона холодить мою кров

Але в якому світі ми живемо?

Щоб жінка здивувалася

Що вона може чи не може носити

Не ставши шматком м’яса

Я думаю про тебе моя любов

Коли повернешся в метро

З усіма цими грифами

тваринні інстинкти

Я хотів би зайняти твоє місце

Щоб тобі ще терпіти

Ці бридкі погляди

що заважає тобі спати

Вибачте, моя любов

За ці години дилеми

«Чи не здається вам, що це занадто коротко?

«Я все ще одягаю його?

"

Жіноча свобода

Назавжди відсутній

Як тільки вона собі забороняє

Бути елегантною жінкою

Вибачте, моя любов

За цю купу неприємностей

Воно майже завжди ховається

Страшенно бракує м’ячів

Це могла бути їхня сестра

Або їхня дочка на цій дорозі

Коли ти ображаєш жінку

Ми їх усіх ображаємо

Вибачте, моя любов

Бути одного виду

Чим ті півні скотні

Ніж ті брудні кремезні звірі

Але ніжність жінки

Завжди буде красивіше

Ця сумнозвісна дурість

безмозкові чоловіки

Вибачте, моя любов

Вибачте за все

Ті, хто злякався на вигині

З темного провулка

Жіноча свобода

Чи то брюнетка, чи то блондинка

Жіноча свобода

Це коштує всього золота в світі