Mon rameau - Gauvain Sers, Clio

J’peux pas bouger, je suis déçu

J’ai toujours du monde plein les pattes

Les étudiants me grimpent dessus

Sans aucun diplôme d’acrobate

Une petite vieille qui les regarde

Se demande que fait la police

Sans remarquer qu'à l’avant garde

Le grand frisé c’est son petit fils

La serveuse a laissé ses tasses

Et me regarde en souriant

Elle a rendez-vous sur la place

Avec un tout nouvel amant

Y’a le clodo du coin aussi

Quand il a terminé sa bière

Qui pour me tenir compagnie

S’en vient pisser sur mon parterre

Même en hiver je ne crains rien

J’ai toujours mon bonnet phrygien

Et puis cette foule que je vois d’en haut

Quand elle m’entoure ça me tient chaud

Ça fait cent ans que je contemple

Ceux qui arrivent de rue du temple

Et ça fourmille et ça galope

Et ça s’embrasse, ça grille des clopes

Y’a des skateur qui viennent squatter

Y’a des photos qui sont ratées

Et y’a des militants partout

Maintenant des militaires surtout

Le jour où l’orage a frappé

Moi j'étais aux premières loges

J’ai entendu Paris pleurer

Et j’ai tremblé dessous ma toge

Y’en a pour me consoler

Qui viennent allumer des bougies

Au moins ça m’réchauffe les pieds

Et ça m'éclaire un peu mes nuits

Ils viennent me chanter des chansons

Et me veiller pendant des heures

Ils m’ont tricoté un blouson

Avec des drapeaux et des fleurs

Un homme s’en prend au journaliste

Qui l’interroge pour BFM

Vous voyez bien que je suis triste

Respectez-moi un peu quand même

Non mais monsieur, j’fais mon métier

J’suis à l’antenne dans un quart d’heure

Et moi aussi j’suis effondré

Dit-il en piétinant les fleurs

Et puis près du kiosque à journaux

Une petite voix s’installe

«Papa, papa !

Regarde en haut

La dame elle montre les étoiles»

Moi qui n’avais plus le moral

Moi qui déplorais tout d’en haut

J’avais même pas vu les étoiles

Là juste au bout de mon rameau

J’avais même pas vu les étoiles

Là juste au bout de mon rameau

J’avais même pas vu les étoiles

Là juste au bout de mon rameau

Я не можу рухатися, я розчарований

У мене завжди повно людей

Студенти лізуть на мене

Без жодного акробатичного диплому

Маленька стара жінка спостерігає за ними

Цікаво, що робить поліція

Не помічаючи, що на передовій

Високий кучерявий — його онук

Офіціантка залишила свої чашки

І подивіться на мене, усміхаючись

У неї зустріч на площі

З новим коханцем

Є й місцевий бомж

Коли він допив пиво

Кому складати мені компанію

Приходить мочитися на мій підлогу

Навіть взимку я нічого не боюся

У мене досі є моя фрігійська шапка

А потім цей натовп, який я бачу згори

Коли вона мене оточує, це зігріває мене

Сто років я розмірковував

Ті, хто прибуває з храмової вулиці

І роїться, і скаче

І цілує, тости сигарети

Є скейтбордисти, які приходять присідати

Є фотографії, які пропущені

І скрізь є активісти

Зараз переважно військові

День, коли вдарила буря

Я був у першому ряду

Я чув, як Париж плакав

І я тремтів під тогою

Є дещо, щоб мене втішити

Хто приходить запалити свічки

Принаймні зігріває мої ноги

І це трохи покращує мої ночі

Вони приходять співати мені пісні

І стежити за мною годинами

Вони в'яжуть мені жакет

З прапорами та квітами

На журналістку нападає чоловік

Хто розпитує його для BFM

Ви бачите, що мені сумно

Хоча трошки мене поважай

Ні, але сер, я виконую свою роботу

Я в ефірі через чверть години

І я теж впав

Він сказав, топчучи квіти

А потім біля газетного кіоска

Затихає тихий голосок

«Тату тату!

Подивіться вгору

Дама, яку вона вказує на зірки"

Я, у якого більше не було морального духу

Мене, що нарікав згори

Я навіть зірок не бачив

Тут, на кінці мого прута

Я навіть зірок не бачив

Тут, на кінці мого прута

Я навіть зірок не бачив

Тут, на кінці мого прута