Маленькая девочка - Гарик Сукачёв

Мама уехала в Сан-Диего —

В город с каким-то странным названием,

Она вышла за какого-то негра

В зеленом костюме, но с образованием.

Самолет оторвался, мигнув огнями,

Словно маленький белый салют,

Мать заказала бокал холодного кампари,

Негр — французский брют.

А ей всего двенадцать лет

И вот она, и вот она…

Ей всего двенадцать лет —

Она совсем одна.

Вот как бывает, брат,

Вот как бывает —

Кто-то рыдает в темноте,

А кто-то улетает.

По-всякому бывает, брат,

Всякое бывает:

Кто-то рыдает в темноте,

А кто-то улетает.

Девочка не то чтобы знала, а как-то догадывалась,

Что мама её не очень любила.

Хотя, казалось бы, все хорошо —

У девочки все было, у неё все было.

И так много игрушек, слишком много игрушек —

Они и теперь валяются во всех углах,

Из их стеклянных глазок, маленьких бусинок

Тоже искрится страх.

Мишка умеет играть на тарелках,

У зайчика пластмассовый саксофон,

Лисенок играет на укулеле,

У слоника — аккордеон.

Но так бывает, брат,

Но так бывает —

Кто-то улетает вдаль,

А кто-то умирает.

И обязательно появится прекрасный рыцарь,

Весь в сиянии своей неземной красоты,

Он сначала расчешет её золотые кудри,

А потом научить нюхать и курить спиды.

Мир превратится в сказку —

Ничего не будет вокруг.

Секс, метадон и немного травки,

Только он твой друг, только он твой друг,

А ты его Дубравка.

Вот так бывает,

Вот так бывает…

Давайте же, зверушки, сыграем песню

Про грустную девочку, что осталась одна,

Давайте это будет очень тихая песня

О девочке, которая никому не нужна.

Наш прелестный принц

Быстро превратит её в королеву минета

И метасульфата, а на двери кабинета

Он напишет:

«Продается профессорская хата».

Так бывает, брат,

Так бывает…

Кто-то улетает,

А кто-то умирает.

Всякое бывает, брат,

Такое бывает:

Кто-то улетает,

А кто-то умирает.

Мама поїхала в Сан-Дієго.

У місто з якоюсь дивною назвою,

Вона вийшла за якогось негра

У зеленому костюмі, але з освітою.

Літак відірвався, блимнувши вогнями,

Немов маленький білий салют,

Мати замовила келих холодного кампарі,

Негр — французький брют.

А їй всього дванадцять років

І ось вона, і ось вона...

Їй всього дванадцять років —

Вона зовсім одна.

Ось як буває, брате,

Ось як буває —

Хтось ридає в темряві,

А хтось відлітає.

По-різному буває, брате,

Всяке буває:

Хтось ридає в темряві,

А хтось відлітає.

Дівчинка не що щоб знала, а якось здогадувалася,

Що мама її не дуже любила.

Хоча, здавалося б, все добре—

У дівчинки все було, у неї все було.

І так багато іграшок, занадто багато іграшок

Вони і тепер валяються у всіх кутах,

З їх скляних очей, маленьких бусинок

Теж іскриться страх.

Ведмедик вміє грати на тарілках,

У зайчика пластмасовий саксофон,

Лисеня грає на укулелі,

У слоника - акордеон.

Але так буває, брате,

Але так буває —

Хтось відлітає в далечінь,

А хтось помирає.

І обов'язково з'явиться прекрасний лицар,

Весь у сяйві своєї неземної краси,

Він спочатку розчеше її золоті кучері,

А потім навчити нюхати і палити спіди.

Світ перетвориться на казку —

Нічого не буде навколо.

Секс, метадон і трохи трави,

Тільки він твій друг, тільки він твій друг,

А ти його Дубравка.

Ось так буває,

Ось так буває…

Давайте, звірятка, зіграємо пісню

Про сумну дівчинку, що залишилася сама,

Давайте це буде дуже тиха пісня

Про дівчинку, яка нікому не потрібна.

Наш чарівний принц

Швидко перетворить її в королеву мінету

І метасульфату, а на двері кабінету

Він напише:

"Продається професорська хата".

Так буває, брате,

Так буває…

Хтось відлітає,

А хтось помирає.

Будь-яке, брате,

Таке буває:

Хтось відлітає,

А хтось помирає.