Мама, мы всё проебали - galat

О, мама!

О, мама, мы всё проебали!

О, мама, проебали всё!

О, мама!

О, мама, мы всё проебали!

О, мама, проебали всё!

О-о!

Вижу седина в твоих волосах.

Я хотел, чтоб для тебя я был героем, но

Время не вернуть, время как вода;

И моя жизнь будто песня, где пою я мимо нот.

Все наши пути не пересеклись.

Да, я помню все слова.

Я помню всех, кто другом был.

Мы теперь одни, против целый мир.

Затянули, и нам головы не вынуть из петли.

Я вижу смерть, вижу боль, вижу всех, кто ушел,

Слышу смех за спиной, но играем вопреки —

И наш век не прошел, выход здесь мы найдем

Чтобы там не (не понял слово честно)

О, мама!

О, мама, мы всё проебали!

О, мама, проебали всё!

О, мама!

О, мама, мы всё проебали!

О, мама, проебали всё!

О-о!

Сколько можно терпеть!

Снова спрятал нервы я в кейс.

Они спросят, кто я теперь.

За меня ответит fanbase.

Мы уходим под лёд, не видим наёб.

Привыкаем падать, думая что это полёт.

Среди дыма, колёс мы на стыке времён.

Да, мы ходим по краю, но не видим краёв.

Посмотри на мои раны, вены;

И порой надежда покидает,

И время нас с тобой мешкает,

Пока давит им короны череп;

Но закончится игра, — и

В одной коробке будут и король и пешка!

Мы летаем в небе, меж крошечных огней.

Утро смоет ночь в городе дождей.

Жгут запомнит боль брошеных людей.

Будем под землёй больше чем на ней.

Держим крестиком пальцы мы,

А не пальцами крестик.

Только лёжа в сырой земле

Ты перестанешь быть смертным.

Увы чтобы сосчитать души мёртвых звёзд

Мне не хватит созвездий

Звук упавшив на пол слёз

Станет гимном наших трагедий!

О, мама!

О, мама, мы всё проебали!

О, мама, проебали всё!

О, мама!

О, мама, мы всё проебали!

О, мама, проебали всё!

О-о!

О, мамо!

О, мамо, ми все проїбали!

О, мамо, проїбали все!

О, мамо!

О, мамо, ми все проїбали!

О, мамо, проїбали все!

О-о!

Бачу сивина в твоєму волоссі.

Я хотів, щоб для тебе я був героєм, але

Час не повернути, час як вода;

І моє життя ніби пісня, де співаю я повз ноти.

Всі наші шляхи не перетнулися.

Так, я пам'ятаю всі слова.

Я пам'ятаю всіх, хто був другом.

Ми тепер одні, проти цілий світ.

Затягнули, і нам голови не вийняти з петлі.

Я бачу смерть, бачу біль, бачу всіх, хто пішов,

Чую сміх за спиною, але граємо всупереч —

І наш вік не пройшов, вихід тут ми знайдемо

Щоб там не (не зрозумів слово чесно)

О, мамо!

О, мамо, ми все проїбали!

О, мамо, проїбали все!

О, мамо!

О, мамо, ми все проїбали!

О, мамо, проїбали все!

О-о!

Скільки можна терпіти!

Знову сховав нерви я в кейс.

Вони запитають, хто я тепер.

За мене відповість fanbase.

Ми йдемо під лід, не бачимо наеб.

Звикаємо падати, думаючи, що це політ.

Серед диму, коліс ми на стику часів.

Так, ми ходимо по краю, але не бачимо країв.

Подивися на мої рани, вени;

І часом надія залишає,

І час нас з тобою живе,

Поки тисне їм корони череп;

Але закінчиться гра, — і

В одній коробці будуть і король і пішака!

Ми літаємо в небі, між крихітними вогнями.

Ранок змиє ніч у місті дощів.

Джгут запам'ятає біль покинутих людей.

Будемо під землею більше, ніж на ній.

Тримаємо хрестиком пальці ми,

А не пальцями хрестик.

Тільки лежачи в сирій землі

Ти перестанеш бути смертним.

На жаль, щоб порахувати душі мертвих зірок

Мені не вистачить сузір'їв

Звук, впавши на підлогу сліз

Чи стане гімном наших трагедій!

О, мамо!

О, мамо, ми все проїбали!

О, мамо, проїбали все!

О, мамо!

О, мамо, ми все проїбали!

О, мамо, проїбали все!

О-о!