Дым в потолок - galat

Я плюю дым в потолок он мне заменяет небо

Искры в темноте заменяют звёзды

Ответственность опять я заменяю бегством

Вечные трипы мне заменяют воздух

Я снова замедляю время

Её смех мне заменяет слёзы

Эта секунда заменяет вечность

Осталось заменить себя пока не поздно

Сколько было времени

Нам дано планетой, чтобы мы в себя поверили,

Но чтобы мы не делали

Вместо света тень и бесконечное затмение

Ведь эмоции мы прячем под шифром

Наша главная ошибка в том что боимся ошибок

Мы почти что ожили, в этом море негатива,

Но я убил в себе склонность к суициду

Моё небо горит, этот пожар до юпитера

Твои грёзы, мечты, это чья-то обыденность

Они хотят стать кем-то и хоть кем-то стать

Я не хочу себя терять, в этом наше отличие

Какой короткий путь от фразы «брось ты всё не мучайся»

До фразы «да я знал что все получится»

Я слышал это сотни раз, не избежать нам участи,

Но если понял суть — это не значит, что ты лучше стал

Я видел как люди хотели, видел как люди мечтали

Видел как люди летели, видел как люди упали

Видел как люди старались, позже ломались их судьбы

Видел как люди сдавались, так и не выбившись в люди

Отец бросил семью, я до сих пор я не понимаю

Ведь я не знаю женщины лучше, чем моя мама

Поезд ушёл ему уже не воспитать меня

Я не хочу детей, ведь я боюсь понять отца

Я плюю дым в потолок он мне заменяет небо

Искры в темноте заменяют звёзды

Ответственность опять я заменяю бегством

Вечные трипы мне заменяют воздух

Я снова замедляю время

Её смех мне заменяет слёзы

Эта секунда заменяет вечность

Осталось заменить себя пока не поздно

Я плюю дим у стелю він мені замінює небо

Іскри в темряві замінюють зірки

Відповідальність знову я замінюю втечею

Вічні тріпи мені замінюють повітря

Я знову уповільнюю час

Її сміх мені замінює сльози

Ця секунда замінює вічність

Залишилося замінити себе поки не пізно

Скільки було часу

Нам дано планетою, щоб ми в себе повірили,

Але щоб ми не робили

Замість світла тінь і нескінченне затемнення

Адже емоції ми ховаємо під шифром

Наша головна помилка в тому, що боїмося помилок

Ми майже ожили, в цьому морі негативу,

Але я убив у собі схильність до суїциду

Моє небо горить, ця пожежа до Юпітера

Твої мрії, мрії, це чиясь буденність

Вони хочуть стати кимось і хоч кимось стати

Я не хочу себе втрачати, в цьому наша відмінність

Який короткий шлях від фрази «кинь ти все не страждай»

До фрази «так я знав що все вийде»

Я чув це сотні разів, не уникнути нам долі,

Але якщо зрозумів суть — це не значить, що ти краще став

Я бачив як люди хотіли, бачив як люди мріяли

Бачив як люди летіли, бачив як люди впали

Бачив як люди намагалися, пізніше ламалися їх долі

Бачив як люди здавались, так і не вибившись в люди

Батько покинув сім'ю, я досі я не розумію

Адже я не знаю жінки краще, ніж моя мама

Потяг пішов йому вже не виховати мене

Я не хочу дітей, адже я боюся зрозуміти батька

Я плюю дим у стелю він мені замінює небо

Іскри в темряві замінюють зірки

Відповідальність знову я замінюю втечею

Вічні тріпи мені замінюють повітря

Я знову уповільнюю час

Її сміх мені замінює сльози

Ця секунда замінює вічність

Залишилося замінити себе поки не пізно