today, tuesday - Frida Hyvönen

Today is Tuesday I got your letter days ago

It was printed out and kept in my purse

As a substitute for the missing daylight

Of a jetlagged insomniac

I am back in this part of the universe

It changed behind my back

And the place where I left my centre

Got lost in the action

Oo-oo, isn’t it one of life’s blessings

Oh-oo, isn’t it one of life’s blessings

I do not remember the shape of my plan

I do not remember the shape of my plan

It’s gone a little winterish here but no snow yet

Only crispy grass freezing leaves to the ground

After they’ve fallen down, as a taste of what’s to come

I’m having a new watchtower built

Different but not quite

So that the missing angles

Might find their way home

Oo-oo, isn’t it one of life’s blessings

Oo-oo, isn’t it one of life’s blessings

Spending my days trying to trust that they will

Spending my days trying to trust that they will

Survived that flight sleeping, it was days ago

And in the buzzing unreality of airports

The whole trip was reduced to a dream

And stored in my head

And in an ocean not so far away from here

Your name’s become a mantram on repeat

The underwater-creatures in me

Are chanting your name

Oo-oo, isn’t it one of life’s blessings

Oo-oo, isn’t it one of life’s blessings

Do they remember the shape of my plan?

Do they remember the shape of my plan?

Do they remember the shape of my plan?

Do they remember the shape of my plan?

Сьогодні вівторок, я отримав твого листа кілька днів тому

Його роздрукували й зберігали в сумочці

Як замінити відсутнє денне світло

Про безсоння, що затримано

Я повернувся в цю частину всесвіту

Це змінилося за моєю спиною

І місце, де я покинув свій центр

Заблукав у дії

О-о-о, хіба це не одне з благословень життя

О-о-о, хіба це не одне з благословень життя

Я не пам’ятаю форму мого плану

Я не пам’ятаю форму мого плану

Тут трохи похолодало, але снігу ще немає

Лише хрустка трава замерзає до землі

Після того, як вони впали, як смак що буде

Я буду будувати нову сторожову вежу

Різні, але не зовсім

Так що відсутні кути

Може знайти дорогу додому

О-о-о, хіба це не одне з благословень життя

О-о-о, хіба це не одне з благословень життя

Я проводжу дні, намагаючись повірити, що вони так і зроблять

Я проводжу дні, намагаючись повірити, що вони так і зроблять

Пережив той політ, спав, це було кілька днів тому

І в гаючій нереальності аеропортів

Вся подорож була зведена в мрію

І зберігається в моїй голові

І в океані, не так далеко звідси

Ваше ім’я стало заклинанням при повторенні

Підводні істоти в мені

Скандують твоє ім'я

О-о-о, хіба це не одне з благословень життя

О-о-о, хіба це не одне з благословень життя

Чи пам’ятають вони форму мого плану?

Чи пам’ятають вони форму мого плану?

Чи пам’ятають вони форму мого плану?

Чи пам’ятають вони форму мого плану?