Testamento - Franco Battiato

Lascio agli eredi l’imparzialità,

la volontà di crescere e capire,

Uno sguardo feroce e indulgente,

per non offendere inutilmente.

Lascio i miei esercizi sulla respirazione,

Cristo nei Vangeli parla di reincarnazione.

Lascio agli amici gli anni felici,

delle più audaci riflessioni,

La libertà reciproca di non avere legami

… e mi piaceva tutto della mia vita mortale,

Anche l’odore che davano gli asparagi all’urina.

We never died,

We were never borne!

Il tempo perduto chissà perchè,

non si fa mai riprendere.

I linguaggi urbani si intrecciano e si confondono

nel quotidiano.

«Fatti non foste per viver come bruti,

Ma per seguire virtude e conoscenza»…

L’idea del visibile alletta, la mia speranza aspetta.

Appese a rami spogli, gocce di pioggia si staccano con lentezza,

mentre una gazza, in cima ad un cipresso, guarda.

Peccato che io non sappia volare, ma le oscure cadute nel buio

Mi hanno insegnato a risalire.

E mi piaceva tutto della mia vita mortale,

Noi non siamo mai morti,

E non siamo mai nati.

We never died,

We were never borne!

Залишаю неупередженість спадкоємцям,

бажання рости і розуміти,

Жорстокий і поблажливий погляд,

щоб не ображати без потреби.

Залишаю дихальні вправи,

Христос у Євангелії говорить про реінкарнацію.

Щасливі роки залишаю друзям,

з найсміливіших роздумів,

Взаємна свобода відсутності зв'язків

...і мені подобалося все в моєму земному житті,

Навіть запах, який спаржа надала сечі.

Ми ніколи не вмирали,

Нас ніколи не виносили!

Втрачений час хтозна чому,

його ніколи не спіймають.

Міські мови переплітаються і плутаються

у повсякденному житті.

«Ви не були створені жити як звірі,

Але слідувати за чеснотами і знаннями "...

Ідея видимих ​​спокус, моя надія чекає.

Звисаючи з голих гілок, краплі дощу сходять повільно,

поки сорока на вершині кипариса дивиться.

Шкода, що я не вмію літати, але темрява впадає в темряву

Вони навчили мене повертатися вгору.

І мені подобалося все в моєму земному житті,

Ми ніколи не вмираємо,

А ми так і не народилися.

Ми ніколи не вмирали,

Нас ніколи не виносили!