Povera Patria - Franco Battiato, Astarte Orchestra Of London, Ambrosia Singers Of London

Povera patria!

Schiacciata dagli abusi del potere

Di gente infame, che non sa cos'è il pudore

Si credono potenti e gli va bene quello che fanno;

E tutto gli appartiene

Tra i governanti, quanti perfetti e inutili buffoni!

Questo paese è devastato dal dolore…

Ma non vi danno un po' di dispiacere

Quei corpi in terra senza più calore?

Non cambierà, non cambierà

No cambierà, forse cambierà

Ma come scusare le iene negli stadi e quelle dei giornali?

Nel fango affonda lo stivale dei maiali

Me ne vergogno un poco, e mi fa male

Vedere un uomo come un animale

Non cambierà, non cambierà

Sì che cambierà, vedrai che cambierà

Voglio sperare che il mondo torni a quote più normali

Che possa contemplare il cielo e i fiori

Che non si parli più di dittature

Se avremo ancora un po' da vivere…

La primavera intanto tarda ad arrivare

Бідна країна!

Приголомшений зловживаннями влади

Про невідомих людей, які не знають, що таке скромність

Вони думають, що вони могутні, і те, що вони роблять, їм добре;

І все належить йому

Скільки досконалих і непотрібних дурнів серед правителів!

Ця країна спустошена болем...

Але вони не доставляють вам трохи невдоволення

Ті тіла на землі, у яких більше немає тепла?

Не зміниться, не зміниться

Ні, зміниться, можливо, зміниться

Але як вибачити гієн на стадіонах і тих, хто в газетах?

Свинячі чоботи тонуть у багнюці

Мені цього трохи соромно, і мені це боляче

Бачити людину як тварину

Не зміниться, не зміниться

Так, це зміниться, ви побачите, що це зміниться

Я хочу сподіватися, що світ повернеться до більш нормальних висот

Нехай він споглядає небо і квіти

Нехай більше не буде розмов про диктатуру

Якщо нам залишиться ще трішки пожити...

А тим часом весна запізнюється