Sui Giardini Della Preesistenza - Franco Battiato

Torno a cantare il bene e gli splendori

Dei sempre più lontani tempi d’oro

Quando noi vivevamo in attenzione

Perché non c’era posto per il sonno

Perché non v’era notte allora

Beati nel dominio della preesistenza

Fedeli al regno che era nei Cieli

Prima della caduta sulla Terra

Prima della rivolta nel dolore

Tu volavi lieve

Sui giardini della preeternitÃ

Poi ti allungavi

Sopra i gelsomini

Ho visto dei cavalli in mezzo all’erba

Seduti come lo sono spesso i cani

E senza tregua vedo buio intorno

Voglio di nuovo gioia nel mio cuore

Un tempo in alto e pieno di allegria

Я повертаюся, щоб співати про добро і красу

Ще далеких золотих часів

Коли ми жили в уважності

Бо спати не було де

Бо ночі тоді не було

Благословенний у сфері попереднього існування

Вірний Царству Небесному

Перед падінням на Землю

Перед бунтом у болю

Ти летів легко

На сади передвічності

Тоді ви витягнулися

Над жасмином

Я бачив коней у траві

Сидить, як часто бувають собаки

І без передиху бачу темряву навколо

Знову хочу радості в серці

Час високий і повний радості