L'Ombrello E La Macchina Da Cucire - Franco Battiato, Athestis Chorus Di Padova

macchina da cucire.

Dalle pendici dei monti Iblei,

a settentrione.

Ho percorso il cammino, arrampicandomi

per universi e mondi,

con atti di pensiero e umori cerebrali.

L’abisso non mi chiama, sto sul ciglio

come un cespuglio: quieto come un insetto

che si prende il sole.

Scendevo lungo il fiume scrollando le spalle…

Che cena infame stasera,

che pessimo vino,

chiacchiero col vicino.

Lei non ha finezza,

non sa sopportare l’ebbrezza.

Colgo frasi occidentali.

Schizzano dal cervello i pensieri —

fini le calze,

la Coscienza trascendentale,

no l’Idea si incarna.

Dice che questa estate

ci sar la fine del mondo.

The end of the world,

berretto di pelo e sottanina di trtan.

Have we cold feet about the cosmos?

швейна машина.

Зі схилів гір Іблей,

на північ.

Я йшов стежкою, піднімаючись вгору

для всесвітів і світів,

з актами мислення та церебральними настроями.

Безодня мене не кличе, я на краю

як кущ: тихий, як комаха

прийняття сонячних ванн.

Я знизав плечима вниз по річці...

Яка сумнозвісна вечеря сьогодні,

яке погане вино,

спілкуватися з сусідом.

У неї немає витонченості,

не переносить інтоксикації.

Я беру західні фрази.

Думки виплескуються з мозку -

Я закінчую свої шкарпетки,

трансцендентна свідомість,

ні, Ідея втілена.

Каже, що цього літа

буде кінець світу.

Кінець світу,

хутряна шапка і тртанова нижня під'юбниця.

У нас холодні ноги щодо космосу?