Che Cosa Resta - Franco Battiato

Chissà cosa mormora il vento

Stasera col suo lamento

Dietro la porta laggiù

Di già il caminetto s'é spento

Io chiudo gli occhi e rammento

Gli amori di gioventù

Di voi che resta antichi amori

Giorni di festa teneri ardori

Solo una mesta

Foto ingiallita fra le mie dita

Di voi che resta sguardi innocenti

Lacrime e risa e giuramenti

Solo sepolto in un cassetto qualche biglietto

Sere d’aprile sogni incantati

Capelli al vento baci rubati

Che resta dunque di tutto ciò ditemi un pò

Rivedo un viso mormoro un nome

Ma non ricordo quando né come

Penso a un villaggio dove non so se tornerò

Mai più mano con mano nel buio

Stupiti d’essere due felici senza perché

Mai più fiori nascosti nel libro

Il cui profumo ci inebria ma presto evapora ahimé

Di voi che resta antichi amori

Grandi segreti complici cuori

Solo nel petto male guarita una ferita

Di voi che resta parole audaci carezze caste timide braci

Solo una cenere che più non fuma ma si consuma

Chiari di luna dolci sentieri e tu perduta anima di ieri

Perché sparisti chi ti rubò dimmelo un pò

Solo un motivo risento ancora d’un fuggitivo disco d’allora

E a un luogo penso dove non so se tornerò

Хтозна, що шумить вітер

Сьогодні ввечері з його лементом

Там за дверима

Камін уже згас

Я закриваю очі і згадую

Кохання молоді

Тебе, хто залишився давніми коханнями

Ніжні палкі свята

Просто сумний

Фото пожовкло між моїми пальцями

З вас, хто залишається невинним, виглядає

І сльози, і сміх, і клятви

Просто заховав кілька записок у шухляду

Зачаровані сни у квітні

Волосся на вітрі поцілунки вкрали

Отже, що залишилося від усього цього, скажіть мені трохи

Я знову бачу обличчя, промовляю ім’я

Але я не пам’ятаю коли і як

Я думаю про село, куди не знаю, чи повернуся

Більше ніяких рукопашних у темряві

Здивований тому, що двоє щасливі без чому

У книзі більше не ховаються квіти

Аромат якого п’янить нас, але незабаром випаровується, на жаль

Тебе, хто залишився давніми коханнями

Великі таємниці співучасників сердець

Тільки в грудях погано загоїлася рана

З вас, кому залишилися сміливі слова, цнотливі ласки, несміливі вуглинки

Тільки попіл, який більше не димить, а споживається

Самогон солодкими стежками і ти втратив душу вчорашнього дня

Чому ти зник, хто тебе вкрав, розкажи трохи

Лише одна причина, чому я все ще страждаю від диска-втікача

І я думаю про місце, куди не знаю, чи повернуся