El Adiós - Francisco Canaro

¡Adiós pampa mía…

Me voy… Me voy a tierras extrañas

Adiós, caminos que he recorrido

Ríos, montes y cañadas

Tapera donde he nacido

Si no volvemos a vernos

Tierra querida

Quiero que sepas

Que al irme dejo la vida

¡Adiós…

Al dejarte, pampa mía

Ojos y alma se me llenan

Con el verde de tus pastos

Y el temblor de las estrellas…

Con el canto de tus vientos

Y el sollozar de vihuelas

Que me alegraron a veces

Y otras me hicieron llorar

¡Adiós pampa mía…

Me voy camino de la esperanza

Adiós, llanuras que he galopado

Sendas, lomas y quebradas

Lugares donde he soñado

Yo he de volver a tu suelo

Cuando presienta

Que mi alma escapa

Como paloma hasta el cielo…

¡Adiós…

¡Me voy, pampa mía…

¡Adiós…

До побачення моя пампа...

Я йду... Йду в чужі краї

До побачення, дороги, якими я мандрував

Річки, гори та яри

Тапера, де я народився

Якщо ми не зустрінемося знову

Любив землю

Хочу, щоб ви знали

Що коли я йду, я залишаю життя

до побачення…

Коли я покину тебе, моя пампа

Очі і душа наповнюють мене

З зеленню твоїх пасовищ

І тремтіння зірок...

З піснею твоїх вітрів

І ридання віхуела

це інколи робило мене щасливим

А інші змушували мене плакати

До побачення моя пампа...

Я йду шляхом надії

Прощай, рівнини, я мчав галопом

Стежки, пагорби і струмки

Місця, де я мріяв

Я маю повернутися на твій ґрунт

коли відчуваєш

що моя душа втікає

Як голуб до неба...

до побачення…

Я йду, моя пампа...

до побачення…