Desierto - Fito Paez

Mi aspecto perverso, mi lívido porno

Mi circulo abierto, mi tacto de oro

Tu espalda es un arpa, tus piernas un coro

Que tienen en mente hacérmelo todo

Yo soy ese rayo que cayó del cielo

Que vino a quemarte hasta el mismo infierno

Vos sos el espacio que habitan tus miedos

Yo tengo coraje y tengo deseo

Quiero tu lado salvaje, no necesito palabras

Quiero sacarme las ropas, que no me sirven de nada

No soy turista del viaje, soy pasajero intranquilo

No me provoques ahora, tengo un cuchillo con filo

Y nada de lo que me digas, amor, va a sacarme de este

Desierto

Con látigo en mano, me siento indefenso

La rabia que escupo, se la lleva el viento

Hay gente que inspira, que come excremento

Hay gente que aspira la coca y el tiempo

Tu punto de vista, tu lado importante

Tu chumbo en la mano, sos un vigilante

Yo soy un espectro, soy un habitante

Un cuerpo y un alma, un lucro cesante

Voy a salir a la calle a deshacer mi destino

Que es bueno estar en la lona y equivocar el camino

Podés comprarte una casa, podés comprarte un asilo

Hay cosas que no se compran, vos sabes bien lo que digo

Y nada de lo que me digas, amor, va a sacarme de este

Desierto

La falsa utopía de un mundo perfecto

Se hundió hace unos días

En un baño infecto

Políticamente, decente y correcto

Sos un policía, sos como un insecto

Flotás tranquilo y seguro, alrededor de la mierda

Te veo andando derecho, resbalando por izquierda

No existe nadie que sepa, ninguna cosa en la tierra

Y si estás libre de dudas, tirá la primera piedra

Y nada de lo que digas, amor, va a sacarme de este

Desierto

Desierto… nena, estoy desierto, desierto…

Мій злий погляд, моє яскраве порно

Моє відкрите коло, мій дотик золота

Твоя спина — арфа, твої ноги — хор

Що вони задумали, щоб мені все зробити

Я та блискавка, що впала з неба

Це прийшло, щоб спалити вас до пекла

Ви – простір, в якому живуть ваші страхи

У мене є мужність і є бажання

Я хочу твою дику сторону, мені не потрібні слова

Я хочу зняти одяг, він мені ні до чого

Я не турист подорожі, я неспокійний пасажир

Не провокуйте мене зараз, у мене гострий ніж

І ніщо, що ти мені не скажеш, коханий, не вийде мене з цього

Пустеля

З батогом у руці я відчуваю себе безпорадним

Гнів, що плюю, вітер розносить

Є люди, які надихають, які їдять екскременти

Є люди, які вдихають коку і час

Ваша точка зору, ваша важлива сторона

Твій чумбо в руці, ти зоровий

Я привид, я житель

Тіло і душа, упущена вигода

Я виходжу на вулицю, щоб змінити свою долю

Що добре бути на полотні і йти хибним шляхом

Можна купити будинок, можна купити будинок престарілих

Є речі, які не купують, ви добре знаєте, що я кажу

І ніщо, що ти мені не скажеш, коханий, не вийде мене з цього

Пустеля

Помилкова утопія ідеального світу

Він затонув кілька днів тому

У зараженій ванній кімнаті

Політично порядний і коректний

Ти поліцейський, ти як комаха

Ти пливеш спокійно й безпечно навколо лайна

Я бачу, що ти йдеш прямо, ковзаєш ліворуч

Немає нікого, хто знає, немає нічого на землі

І якщо ви не сумніваєтеся, киньте перший камінь

І ніщо, що ти скажеш, коханий, не вийде мене з цього

Пустеля

Пустеля… дитинко, я пустеля, пустеля…