Décrocher les nuages - Fisto

Quand j'étais môme, la plupart de mes profs me disaient qu’j’avais la tête dans

les nuages

Si seulement j’les avais écoutés

J’avais cette naïveté d’cœur et ça m’rendait invincible

Parcourir le monde à dos d’nuage magique comme Sangoku

J’me perds souvent dans mes songes, quand j’ai plus rien à dire

J’exprime peu d’choses dans ces moments mais ça veut dire beaucoup

J’ai l’esprit claustrophobe, j’aime pas les cases toutes faites

J’avance parce que dans mon dos le vent souffle trop fort

Et j’cherche un refuge dans l’ciel, y a qu’du gris sur la planète

J’rate l’essentiel à cause du strass et des paillettes

Le silence rythme nos vies graciles

J’garde une place de choix pour c’guide fragile

À la faveur d’un instant, graver l'éphémère au creux d’un tympan

Que l’temps d’un murmure, nos liens redeviennent intenses

Alors s’te plaît, danse, oublie tout et rembobine

Dieu est un DJ qui mettra sur pauses ses platines

J’me suis construit une vie avec des rêves à trois francs six sous

Pour soulever les foules et voir c’qui s’cachait dessous

J’voulais décrocher les nuages

Au-delà des mots, là où les rêves nous portent

On voudrait décrocher les nuages

Grimpe sur mon esquif, ce soir y a pas d’esquive

On va décrocher les nuages

Au-delà des mots, là où les rêves nous portent

On voudrait décrocher les nuages

Y a autant d’bootlegs à la mer qu’dans une poignée d’sable

Personne ne viendra ouvrir la trappe de ton panier d’crabes

J’trace ma route, patate couplet grave

Brave le doute coûte que coûte quitte à m’louper

J’veux voir vos têtes hocher

Quelques ricochets d’plus pour que les nuages puissent se décrocher

J’ai seize mesures humanitaires pour un espoir moribond

Accepte le challenge et prends la balle au rebond

Pour qu’ta vie s’allège

J’me suis levé à l’heure où l’soleil montre sa face ce matin et j’ai kiffé ma

race

À chaque fois qu’il pleut sur ma ville, c’est dead

J’ai l’impression qu'à nouveau le nuage de Tchernobyl s'élève

On peint des portraits d’mômes sur les centrales nucléaires

Pour se dédouaner d’avoir défoncé l’atmosphère

Lève ton bras dans les airs

Ressuscite les espoirs avortés

Car ce soir les nuages sont à ta portée

On va décrocher les nuages

Au-delà des mots, là où les rêves nous portent

On voudrait décrocher les nuages

Grimpe sur mon esquif, ce soir y a pas d’esquive

On va décrocher les nuages

Au-delà des mots, là où les rêves nous portent

On voudrait décrocher les nuages

Au commencement était l’verbe, sujet, complément

MC en herbe, comprends qu’mon art n’s’fait pas simplement

Penché sur ma feuille, quand les mots demandent

Que mon cerveau stoppe dans tous les sens pour trouver l’angle

Et ma langue fourche

Sur les quelques phrases déjà écrites

Ça m’rappelle, j’avais commencé c’thème sur un autre beat

Donc j’file dans ma chambre noter l’début d’c’texte

Pour pas qu’une bonne phrase de plus passe aux oubliettes

Et est-ce que les nuages ont leur rôle dans mon inspiration

Comme un voyage céleste, en quête d’une destination

J’vole au-dessus d’la ville avec une paire d’ailes fortes

Donc appelle-moi ange quand j’rock le mic et que le texte perfore

J’ai jamais choisi c’poids sur mes épaules

Si j’m’en écarte parfois c’est par goût d’voir autre chose

Donc j’lâche du lest, passe de l’Est à l’Ouest

Mélange les thèmes

Grimpe sur mon esquif même s’il paraît frêle

J’t’emmène décrocher les nuages

Au-delà des mots, là où les rêves nous portent

On voudrait décrocher les nuages

Grimpe sur mon esquif, ce soir y a pas d’esquive

On va décrocher les nuages

Au-delà des mots, là où les rêves nous portent

On voudrait décrocher les nuages

J’avais cette naïveté d’cœur et ça m’rendait invincible

J’voulais décrocher les nuages

Décroche, décroche, décroche

On décroche les nuages

(les nuages, les nuages, les nuages, les nuages…)

Коли я був дитиною, більшість моїх вчителів казали мені, що моя голова в цьому

хмари

Якби я їх послухав

У мене було це наївне серце, і воно зробило мене непереможним

Подорожуйте світом на спині чарівної хмари, як Сон Гоку

Я часто гублюся у своїх мріях, коли мені більше нічого сказати

У ці хвилини я мало кажу, але це багато значить

У мене клаустрофобія, я не люблю готові коробки

Я рухаюся, тому що вітер у мене в спину дме дуже сильно

А я шукаю притулку в небі, на планеті лише сірий колір

Я сумую за найнеобхіднішим через стрази та блискітки

Тиша розкреслює наше витончене життя

Я зберігаю місце вибору для цього крихкого путівника

На користь моменту, вигравіюйте ефемер у западині барабанної перетинки

Що на час шепоту наші зв’язки знову стають інтенсивними

Тож, будь ласка, танцюйте, забудьте все та перемотайте назад

Бог — це діджей, який ставить свої деки на паузу

Я побудував собі життя з мріями за три франки шість менше

Щоб розбурхати натовп і побачити, що ховається під ним

Хотів хмари розчепити

Поза словами, куди ведуть нас мрії

Ми хотіли б хмари розчепити

Забирайся на мій катер, сьогодні ввечері не можна ухилятися

Ми розвіємо хмари

Поза словами, куди ведуть нас мрії

Ми хотіли б хмари розчепити

У морі бутлегів стільки, скільки в жмені піску

Ніхто не прийде і не відчинить люк вашого кошика з крабами

Прокладаю свій маршрут, картопля серйозний стих

За будь-яку ціну подолайте сумніви, навіть якщо це означає сумувати за мною

Я хочу бачити, як ваші голови кивають

Ще кілька рикошетів, щоб хмари могли відірватися

У мене є шістнадцять гуманітарних заходів для вмираючої надії

Прийміть виклик і візьміть м'яч під час відскоку

Щоб полегшити ваше життя

Я прокинувся, коли сонце показало своє обличчя цього ранку, і я любив своє

порода

Щоразу, коли на моє місто йде дощ, воно мертве

Відчуваю, ніби знову піднімається чорнобильська хмара

Малюємо портрети дітей на АЕС

Щоб позбутися розбитої атмосфери

Підніміть руку в повітря

Воскресити зруйновані надії

Тому що сьогодні ввечері хмари в межах вашої досяжності

Ми розвіємо хмари

Поза словами, куди ведуть нас мрії

Ми хотіли б хмари розчепити

Забирайся на мій катер, сьогодні ввечері не можна ухилятися

Ми розвіємо хмари

Поза словами, куди ведуть нас мрії

Ми хотіли б хмари розчепити

На початку було дієслово, підмет, об’єкт

Початківець MC, зрозумійте, що моє мистецтво створено не просто так

Схилившись над моїм аркушем, коли слова просять

Що мій мозок зупиняється у всіх напрямках, щоб знайти кут

І мій роздвоєний язик

На кілька вже написаних речень

Нагадує мені, я почав цю тему з іншого ритму

Тому я йду до своєї кімнати, щоб записати початок цього тексту

Щоб ще одне гарне речення не пішло у забуття

І чи відіграють роль хмари в моєму натхненні?

Як небесна мандрівка в пошуках пункту призначення

Я лечу над містом парою міцних крил

Тож називай мене ангелом, коли я качаю мікрофоном, а текст проривається

Я ніколи не вибирав цю вагу на свої плечі

Якщо я іноді відхиляюся від цього, то тому, що хочу побачити щось інше

Тому я відпускаю, йду зі Сходу на Захід

Змішайте теми

Підніміться на мій човник, навіть якщо він здається слабким

Я беру тебе розганяти хмари

Поза словами, куди ведуть нас мрії

Ми хотіли б хмари розчепити

Забирайся на мій катер, сьогодні ввечері не можна ухилятися

Ми розвіємо хмари

Поза словами, куди ведуть нас мрії

Ми хотіли б хмари розчепити

У мене було це наївне серце, і воно зробило мене непереможним

Хотів хмари розчепити

Збери, збери, збери

Відчіплюємо хмари

(хмари, хмари, хмари, хмари…)