Яна - Филипп Киркоров

Недалеко где-то, недалеко где-то, где-то в один перелёт между весной и летом,

между весной и летом девушка Яна живёт.

Письма пишу Яне, письма пишу Яне, только ответа всё нет, ах, милая пани, ах,

милая пани вы мой последний рассвет.

Припев:

Задрожали ветки как моя душа эта пани Яна очень хороша, цветики срывает у себя

в саду на моё несчастье, на мою беду.

Я напишу Яне, я напишу Яне, что уж навеки одна, словно в романе,

вас не обманем будет сниться только она.

Недалеко где-то, недалеко где-то, там, где кончается май, ты напиши это,

ты напиши это слово одно — приезжай.

Припев:

Задрожали ветки как моя душа эта пани Яна очень хороша, цветики срывает у себя

в саду на моё несчастье, на мою беду.

Задрожали ветки как моя душа эта пани Яна очень хороша, цветики срывает у себя

в саду на моё несчастье, на мою беду.

Задрожали ветки как моя душа эта пани Яна очень хороша, цветики срывает у себя

в саду на моё несчастье, на мою беду.

Недалеко десь, недалеко десь, десь в один переліт між навесні і влітку,

між навесні та влітку дівчина Яна живе.

Листи пишу Яні, листи пишу Яні, тільки відповіді все немає, ах, люба пані, ах,

мила пані ви мій останній світанок.

Приспів:

Затремтіли гілки як моя душа ця пані Яна дуже гарна, квіти зриває у себе

в саду на моє нещастя, на мою біду.

Я напишу Яні, я напишу Яні, що вже навіки одна, немов у романі,

вас не обманемо снитися тільки вона.

Недалеко десь, недалеко десь, там, де закінчується травень, ти напиши це,

ти напиши це слово одне — приїжджай.

Приспів:

Затремтіли гілки як моя душа ця пані Яна дуже гарна, квіти зриває у себе

в саду на моє нещастя, на мою біду.

Затремтіли гілки як моя душа ця пані Яна дуже гарна, квіти зриває у себе

в саду на моє нещастя, на мою біду.

Затремтіли гілки як моя душа ця пані Яна дуже гарна, квіти зриває у себе

в саду на моє нещастя, на мою біду.