В последний раз - Филипп Киркоров

Мела метель и снег летал и застилал огни вокзала, как будто в сон,

в ночь уплывал пустой перрон, где ты стояла

Прощальный взор — немой укор печальных глаз пронзал мне сердце в последний раз,

в последний раз, в последний раз…

Я уезжал, я улетал, я уходил от многих женщин, но под звездой любви святой

однажды был с тобой обвенчан

Горели мы среди зимы, как две свечи, и вдруг погасли и в седой ночи поезд мой

мчит, оставив счастье…

Сны о тебе, моя любовь, моя печаль, продлятся годы, но от тебя меня сейчас

уносит вдаль моя свобода

Прости меня за то, что я тебя не спас от расставанья в последний раз,

в последний раз, в последний раз…

Мела хуртовина і сніг літав і застилав вогні вокзалу, ніби в сон,

ночі пішов порожній перон, де ти стояла

Прощальний погляд - німий докір сумних очей пронизував мені серце в останній раз,

востаннє, востаннє...

Я від'їжджав, я відлітав, я відходив від багатьох жінок, але під зіркою любові святої

якось був із тобою повінчаний

Горіли ми серед зими, як дві свічки, і раптом погасли і сивої ночі поїзд мій

мчить, залишивши щастя.

Сни про тебе, моє кохання, мій смуток, триватимуть роки, але від тебе мене зараз

забирає вдалину моя свобода

Вибач мені за те, що я тебе не врятував від розлучення в останній раз,

востаннє, востаннє...