Своди меня с ума - Филипп Киркоров

Мне не влюбиться больше вновь

И в этом твоя вина

Хочу, чтоб первая любовь

Последняя была

Пусти меня и позови

В загадочную даль

С ума сойду я от любви

И мне себя не жаль!

Припев:

Своди меня с ума!

Своди меня с ума!

Своди меня с ума — прошу тебя об этом!

Своди меня с ума!

Своди меня с ума!

Зимой, весной, и осенью, и летом!

Недаром злятся сентябри

И желтая тоска

Моей завидуют любви

Они наверняка

Но понапрасну льется дождь

Над головой моей

Любовь дождями не зальешь —

Не хватит всех дождей!

Припев:

Своди меня с ума!

Своди меня с ума!

Своди меня с ума — прошу тебя об этом!

Своди меня с ума!

Своди меня с ума!

Зимой, весной, и осенью, и летом!

Своди меня с ума!

Своди меня с ума!

Своди меня с ума — прошу тебя об этом!

Своди меня с ума!

Своди меня с ума!

Зимой, весной, и осенью, и летом!

Мені не закохатися більше знову

І в цьому твоя вина

Хочу, щоб перше кохання

Остання була

Пусти мене і клич

У загадкову далечінь

З розуму зійду я від любові

І мені не шкода!

Приспів:

Зводи мене з розуму!

Зводи мене з розуму!

Зводи мене з розуму — прошу тебе про це!

Зводи мене з розуму!

Зводи мене з розуму!

Взимку, навесні, і восени, і влітку!

Недарма зляться вересні

І жовта туга

Моєму заздрять кохання

Вони напевно

Але даремно ллється дощ

Над головою моєю

Любов дощами не заллєш

Не вистачить усіх дощів!

Приспів:

Зводи мене з розуму!

Зводи мене з розуму!

Зводи мене з розуму — прошу тебе про це!

Зводи мене з розуму!

Зводи мене з розуму!

Взимку, навесні, і восени, і влітку!

Зводи мене з розуму!

Зводи мене з розуму!

Зводи мене з розуму — прошу тебе про це!

Зводи мене з розуму!

Зводи мене з розуму!

Взимку, навесні, і восени, і влітку!