Розы на снегу - Филипп Киркоров

Завывает осипшая вьюга

За витражным окном в эту ночь.

Провожаю я старого друга

Ровно в полночь.

Я его провожаю молча,

Мне бы только успеть сказать,

Что всегда новогодней ночью

Буду ждать тебя, очень ждать.

Припев:

Стынут слезы мои на морозе.

Каждый год, провожая друзей,

На снегу я сажаю розы,

Зажигаю двенадцать свечей.

Старый год незаметно уходит,

Лишь обнимутся стрелки в часах.

До рассвета по городу бродит,

Не прощаясь.

Причитает осипшая вьюга,

Месяц в небе свернулся в калач.

Старый год провожаю как друга,

Не скрывая надрывистый плач.

Припев.

Стынут слезы мои на морозе.

Каждый год, провожая друзей,

Зажигаю двенадцать свечей.

На снегу я сажаю розы,

Зажигаю двенадцать свечей.

Завиває осипла завірюха

За вітражним вікном цієї ночі.

Проводжу я старого друга

Рівно опівночі.

Я його проводжу мовчки,

Мені тільки встигнути сказати,

Що завжди новорічної ночі

Чекатиму тебе, дуже чекатиму.

Приспів:

Стигнуть мої сльози на морозі.

Щороку, проводжаючи друзів,

На снігу я саджаю троянди,

Запалюю дванадцять свічок.

Старий рік непомітно йде,

Лише обіймуться стрілки в годинах.

До світанку по місту бродить,

Не прощаючись.

Голосить осипла завірюха,

Місяць у небі звернувся в калач.

Старий рік проводжу як друга,

Не приховуючи надривистий плач.

Приспів.

Стигнуть мої сльози на морозі.

Щороку, проводжаючи друзів,

Запалюю дванадцять свічок.

На снігу я саджаю троянди,

Запалюю дванадцять свічок.