Митрофан - Филипп Киркоров

Из всех парней узнаешь ты его —

От тащится за каждым сарафаном,

Не может пропустить он никого.

Не знаем мы, что делать с Митрофаном.

«Люблю!" — любой он скажет без труда

И назовет ее своей любимой,

И на вопрос «Всегда?"ответит «Да!"

—

Любовь несется из него лавиной.

Припев: Митрофан, Митрофан, парень синеглазый,

Митрофан — Фанфан Тюльпан, не руби с плеча.

Митрофан, Митрофан, не люби всех сразу,

А не то на камешек найдет твоя коса,

А не то на камешек найдет твоя коса.

Девчата все давно уже его

Прозвали деревенским Дон Жуаном,

Но он не хочет слушать никого,

В любви его нельзя назвать профаном.

Опять он ходит с кем-то под луной,

Сказать мне трудно даже вам — с какою,

Ведь он же парень, знаете, — крутой!

Всегда он держит хвостик свой трубою.

Припев.

(2)

Ой, Митрофан!

Ой, Митрофан!

Фанфан Тюльпан!

Ой, Митрофан!

Фанфан Фанфан Тюльпан!

З усіх хлопців дізнаєшся ти його—

Від тягнеться за кожним сарафаном,

Не може пропустити він нікого.

Не знаємо ми, що робити з Мітрофаном.

«Люблю!» - будь-який він скаже без праці

І назве її своєю коханою,

І на питання «Завжди?" відповість «Так!»

-

Любов мчить з нього лавиною.

Приспів: Митрофан, Митрофан, хлопець синьоокий,

Митрофан - Фанфан Тюльпан, не рубай з плеча.

Митрофан, Митрофан, не люби всіх відразу,

А не то на камішок знайде твоя коса,

А не на камінь знайде твоя коса.

Дівчата вже давно його

Прозвали сільським Дон Жуаном,

Але он не хоче слухати нікого,

У любові його не можна назвати профаном.

Знову він ходить з кимось під місяцем,

Сказати мені важко навіть вам — з якою,

Адже він ж хлопець, знаєте, — крутий!

Завжди він тримає хвостик свій трубою.

Приспів.

(2)

Ой, Митрофане!

Ой, Митрофане!

Фанфан Тюльпан!

Ой, Митрофане!

Фанфан Фанфан Тюльпан!