Мы так нелепо разошлись - Филипп Киркоров

Моя прошедшая весна, моя мечта из перламутра скажи мне, в чем моя вина?

Я вечен, ты сплошное утро.

Какая светлая печаль и музыка воспоминаний, ах, как мне жаль, ах как мне жаль,

несостоявшихся свиданий.

Припев:

Мы так нелепо разошлись я даже сетовать не смею, но вновь вмешаться в Вашу

жизнь я не смогу, я не сумею.

Мы так нелепо разошлись я даже сетовать не смею, но вновь вмешаться в Вашу

жизнь я не смогу, я не сумею.

Ты посох, посланный судьбой, мой карнавал из листопада, всегда одной самой

собой останься, лучшего не надо.

Припев:

Мы так нелепо разошлись я даже сетовать не смею, но вновь вмешаться в Вашу

жизнь я не смогу, я не сумею.

Мы так нелепо разошлись я даже сетовать не смею, но вновь вмешаться в Вашу

жизнь я не смогу, я не сумею.

Но вновь вмешаться в Вашу жизнь я не смогу, я не сумею…

Мы так нелепо разошлись я даже сетовать не смею, но вновь вмешаться в Вашу

жизнь я не смогу, я не сумею.

Но вновь вмешаться в Вашу жизнь я не смогу, я не сумею…

Моя минула весна, моя мрія з перламутру скажи мені, в чому моя вина?

Я вічний, ти суцільний ранок.

Який світлий смуток і музика спогадів, ах, як мені шкода, ах як мені шкода,

невідбулися побачень.

Приспів:

Ми так безглуздо розійшлися я навіть нарікати не смію, але знову втрутитися у Вашу

життя я не зможу, я не зумію.

Ми так безглуздо розійшлися я навіть нарікати не смію, але знову втрутитися у Вашу

життя я не зможу, я не зумію.

Ти посох, посланий долею, мій карнавал з листопаду, завжди однієї самої

залишись, кращого не треба.

Приспів:

Ми так безглуздо розійшлися я навіть нарікати не смію, але знову втрутитися у Вашу

життя я не зможу, я не зумію.

Ми так безглуздо розійшлися я навіть нарікати не смію, але знову втрутитися у Вашу

життя я не зможу, я не зумію.

Але знову втрутитися у ваше життя я не зможу, я не зумію ...

Ми так безглуздо розійшлися я навіть нарікати не смію, але знову втрутитися у Вашу

життя я не зможу, я не зумію.

Але знову втрутитися у ваше життя я не зможу, я не зумію ...