Лошадка - Филипп Киркоров

Судьба отчаянна, судьба изменчива,

То вдруг гроза стеной, то дождь грибной.

Тебя прекрасная любила женщина,

Теперь та женщина сидит со мной.

Меня наотмашь бил ты картой сильною,

Сиял победный смех в твоих глазай.

Но вот я вытащил туза козырного,

И проигрался ты и в пух, и в прах.

Припев:

День и ночь не поменять местами,

Знать, твоей удаче вышел срок.

Не на ту лошадку ты поставил,

Потому и проиграл, браток.

Не на ту лошадку ты поставил,

Потому и проиграл, браток.

Как зверь израненый, ты раны вылижешь

И встанешь на ноги, и дашь под вздох.

Быть может, завтра вновь придет твой выигрыш,

Ну, а сегодня я — Король и Бог.

Припев.

Судьба отчаянна, судьба изменчива,

То вдруг гроза стеной, то дождь грибной.

Тебя прекрасная любила женщина,

Теперь та женщина сидит со мной.

Припев.

Потому и проиграл, браток.

Доля відчайдушна, доля мінлива,

То раптом гроза стіною, то дощ грибний.

Тебе прекрасна любила жінка,

Тепер та жінка сидить зі мною.

Мене на розмах бив ти картою сильною,

Сяяв переможний сміх у твоїх очах.

Але ось я витягнув туза козирного,

І програвся ти і в пух, і в прах.

Приспів:

День і ніч не поміняти місцями,

Знати, твоєму успіху вийшов термін.

Не на ту конячку ти поставив,

Тому і програв, братку.

Не на ту конячку ти поставив,

Тому і програв, братку.

Як звір поранений, ти рани вилижеш

І станеш на ноги, і даси на зітхання.

Можливо, завтра знову прийде твій виграш,

Ну, а сьогодні я — Король і Бог.

Приспів.

Доля відчайдушна, доля мінлива,

То раптом гроза стіною, то дощ грибний.

Тебе прекрасна любила жінка,

Тепер та жінка сидить зі мною.

Приспів.

Тому і програв, братку.