Кто создал тебя такую - Филипп Киркоров

Кто тебя создал такую?

Я гляжу и взор любую - ты как будто вся из сказки.

Кто создал тебя такую?

Белый свет собой чаруя, ты идешь навстречу мне в сумерках ночных, в звездной тишине.

Словно лебедь с тонким станом, вся из белого тумана ты плывешь в мои объятья.

Кто создал тебя такую?

Я глаза твои целую и хочу прожить всю жизнь только для тебя, лишь тебя любя.

В холод и зной, ранней зарей я с тобой, зимней порой, в стуже любой - лишь с тобой.

Пусть идти дорогой мне крутой - радость и боль только с тобой, лишь с тобой.

Я тебя впервые встретил мир притих и замер ветер и заря зажглась на небе.

В жарких полднях и ночами я тебя всю жизнь встречаю, словно солнца первый луч, солнца первый луч в мраке черных туч.

Я иду с тобою рядом, я тебя ласкаю взглядом, нам с тобою не расстаться.

Я хочу не знать прощания, жить с тобой одним дыханием и хочу твердить всю жизнь: "Я тебя люблю. Я тебя люблю"

В холод и зной, ранней зарей я с тобой, зимней порой, в стуже любой - лишь с тобой.

Пусть идти дорогой мне крутой - радость и боль только с тобой, лишь с тобой.

Пусть идти дорогой мне крутой - радость и боль только с тобой, лишь с тобой.

В холод и зной, ранней зарей я с тобой, зимней порой, в стуже любой - лишь с тобой.

В холод и зной, ранней зарей я с тобой, зимней порой, в стуже любой - лишь с тобой.

Пусть идти дорогой мне крутой - радость и боль только с тобой, лишь с тобой.

Пусть пойду дорогой мне крутой - Радость и боль только с тобой, лишь с тобой.

Хто тебе створив таку?

Я дивлюся і погляд будь-яку - ти начебто вся з казки.

Хто створив тебе таку?

Біле світло чарує, ти йдеш назустріч мені в сутінках нічних, у зоряній тиші.

Немов лебідь із тонким табором, вся з білого туману ти пливеш у мої обійми.

Хто створив тебе таку?

Я очі твої цілую і хочу прожити все життя тільки для тебе, лише люблячи тебе.

У холод і спеку, ранньою зорею я з тобою, зимовою порою, в холоді будь-який - лише з тобою.

Нехай йти дорогою мені крутою – радість і біль тільки з тобою, лише з тобою.

Я тебе вперше зустрів світ притих і завмер вітер і зоря спалахнула на небі.

У жарких півдня і ночами я тебе все життя зустрічаю, немов сонця перший промінь, сонця перший промінь у темряві чорних хмар.

Я йду з тобою поруч, я тебе пестую поглядом, нам з тобою не розлучитися.

Я хочу не знати прощання, жити з тобою одним подихом і хочу твердити все життя: "Я тебе кохаю. Я тебе кохаю"

У холод і спеку, ранньою зорею я з тобою, зимовою порою, в холоді будь-який - лише з тобою.

Нехай йти дорогою мені крутою – радість і біль тільки з тобою, лише з тобою.

Нехай йти дорогою мені крутою – радість і біль тільки з тобою, лише з тобою.

У холод і спеку, ранньою зорею я з тобою, зимовою порою, в холоді будь-який - лише з тобою.

У холод і спеку, ранньою зорею я з тобою, зимовою порою, в холоді будь-який - лише з тобою.

Нехай йти дорогою мені крутою – радість і біль тільки з тобою, лише з тобою.

Нехай піду дорогою мені крутою - Радість і біль тільки з тобою, лише з тобою.