Это лето - Филипп Киркоров

Это лето полыхало как в кино ослепительный роман и оно, конечно, знало,

что хотелось нам

Золотым играло светом, нас одних с тобой не оставляло и незаметно мы тем летом

счет теряли дням

Спать не давало оно, и как девочка в коротенькой юбочке нам танцевало всю ночь

и зари пило сок через трубочку

Море шло босиком и кидалось веселыми волнами нам говорило о том,

что любое желание исполнится.

Припев:

Виновато одно это лето все горело, сияло, качало, виновато одно это лето,

что кружило, сводило с ума нас с тобой.

Виновато одно это лето все горело, сияло, огнями цвело, виновато одно это лето,

что к себе приучало и вдруг незаметно ушло.

Виновато одно это лето веселое, аиновато оно, что туманило головы,

Виновато оно, что уходит и нас не ждет, виновато оно, но, быть может,

к нам опять придет.

Припев:

Виновато одно это лето все горело, сияло, качало, виновато одно это лето,

что кружило, сводило с ума нас с тобой.

Виновато одно это лето все горело, сияло, огнями цвело, виновато одно это лето,

что к себе приучало и вдруг незаметно ушло.

Это лето…

Это лето полыхало как в кино ослепительный роман, каждый новый день у моря

первым казался,

А оно ласкало светом, нас одних с тобою не оставляло мы понимали,

что это лето для тебя и меня.

Вдаль уносило оно и лучами нам играло как струнами, а по тропинке ночной нас

вело синеглазыми лунами

Обводило дождем переулки и светлые улицы нам говорило о том, что любое желание

сбудется.

Припев:

Виновато одно это лето все горело, сияло, качало, виновато одно это лето,

что кружило, сводило с ума нас с тобой.

Виновато одно это лето все горело, сияло, огнями цвело, виновато одно это лето,

что к себе приучало и вдруг незаметно ушло.

Виновато одно это лето веселое, аиновато оно, что туманило головы,

Виновато оно, что уходит и нас не ждет, виновато оно, но, быть может,

к нам опять придет.

Виновато одно это лето все горело, сияло, качало, виновато одно это лето,

что кружило, сводило с ума нас с тобой.

Виновато одно это лето все горело, сияло, огнями цвело, виновато одно это лето,

что к себе приучало и вдруг незаметно ушло.

Це літо палахкотіло як у кіно сліпучий роман і воно, звичайно, знало,

що хотілося нам

Золотим грало світлом, нас одних з тобою не залишало і непомітно ми тим літом

рахунок втрачали днями

Спати не давало воно, і як дівчинка в коротенькій спідничці нам танцювало всю ніч

і зарі пило сік через трубочку

Море йшло босоніж і кидалося веселими хвилями нам говорило про тому,

що будь-яке бажання здійсниться.

Приспів:

Винне одне це літо все горіло, сяяло, гойдало, винне одне це літо,

що кружляло, зводило з розуму нас з тобою.

Винне одне це літо все горіло, сяяло, вогнями цвіло, винне одне це літо,

що до себе привчало і раптом непомітно пішло.

Винне одне це літо веселе, а воно воно, що туманило голови,

Винне воно, що йде і нас не чекає, винне воно, але, можливо,

до нас знову прийде.

Приспів:

Винне одне це літо все горіло, сяяло, гойдало, винне одне це літо,

що кружляло, зводило з розуму нас з тобою.

Винне одне це літо все горіло, сяяло, вогнями цвіло, винне одне це літо,

що до себе привчало і раптом непомітно пішло.

Це літо…

Це літо палахкотіло як у кіно сліпучий роман, кожен новий день біля моря

першим здавалося,

А воно пестило світлом, нас одних з тобою не залишало ми розуміли,

що це літо для тебе і мене.

Вдалину відносило воно і променями нам грало як струнами, а по стежці нічний нас

вело синьоокими місяцями

Обводило дощем провулки і світлі вулиці нам говорило про те, що будь-яке бажання

збудеться.

Приспів:

Винне одне це літо все горіло, сяяло, гойдало, винне одне це літо,

що кружляло, зводило з розуму нас з тобою.

Винне одне це літо все горіло, сяяло, вогнями цвіло, винне одне це літо,

що до себе привчало і раптом непомітно пішло.

Винне одне це літо веселе, а воно воно, що туманило голови,

Винне воно, що йде і нас не чекає, винне воно, але, можливо,

до нас знову прийде.

Винне одне це літо все горіло, сяяло, гойдало, винне одне це літо,

що кружляло, зводило з розуму нас з тобою.

Винне одне це літо все горіло, сяяло, вогнями цвіло, винне одне це літо,

що до себе привчало і раптом непомітно пішло.