Эх, дорога - Филипп Киркоров

Не коней сегодня я ворую

Под шатром безумных этих звезд.

Воровски срываю поцелуи

С привкусом твоих счастливых слез.

Юный хмель печаль мою развеял.

Счастьем не насытятся уста.

Словно юбки разноцветной веер —

Языки цыганского костра.

Эх, дорога, ты моя дорога,

Где любовь найти мне суждено.

На пути костров бывает много,

Только сердце у меня одно.

Не клянись, родная, на распятье,

У твоей любви короткий век.

Ты еще в плену моих объятий,

Но уже задумала побег.

Тихо в небе догорели звезды,

Охладели жаркие уста,

Потому что рано или поздно

Остается пепел от костра.

Эх, дорога, ты моя дорога,

Где любовь найти мне суждено.

На пути костров бывает много,

Только сердце у меня одно.

Эх, дорога, ты моя дорога,

Где любовь найти мне суждено.

На пути костров бывает много,

Только сердце, только сердце,

Только сердце у меня одно.

Не коней сьогодні я краду

Під наметом шалених цих зірок.

Злодійськи зриваю поцілунки

З присмаком твоїх щасливих сліз.

Юний хміль сум мій розвіяв.

Щастям не насититься вуста.

Немов спідниці різнокольорового віяла —

Мови циганського багаття.

Ех, дорога, ти моя дорого,

Де кохання знайти мені судилося.

На шляху вогнищ буває багато,

Тільки серце у мене одне.

Не клянись, рідна, на розп'яття,

У твоєму коханні короткий вік.

Ти ще в полоні моїх обіймів,

Але вже задумала втечу.

Тихо в небі догоріли зірки,

Охолодніли жаркі вуста,

Тому що рано чи пізно

Залишається попіл від вогнища.

Ех, дорога, ти моя дорого,

Де кохання знайти мені судилося.

На шляху вогнищ буває багато,

Тільки серце у мене одне.

Ех, дорога, ти моя дорого,

Де кохання знайти мені судилося.

На шляху вогнищ буває багато,

Тільки серце, тільки серце,

Тільки серце у мене одне.