Kleines Kind - Fettes Brot

Wenn meine welt in flammen steht

Sich mein leben nicht auf 45 und nicht auf 33 dreht

Dann kommt sie zurück die zeit

In der das kind in mir schreit und bitterlich weint

Dann such' ich einen schoß, der warm ist

Eine hand, die einen hält, wenn man fällt

Die bedingungslos da ist

Doch suchen heißt nicht finden

Und ich merke, wie die bretter unter meinen füßen schwinden

Und dann kommt er — der freifall gratis

Der flug ist umsonst, weil der aufprall zu hart ist

Du spürst den flug, den wind und dann kommt die angst

Und auf einmal wird dir klar

Dass du nicht mehr stoppen kannst

Du fällst und du fällst immer schneller

In ein tiefes schwarzes loch

Es wird nur dunkler und nicht heller

Dann liegst du am boden, und es ist still

Und du weinst wie ein kind, das zu seiner mami will

Nie mehr kind, nie mehr klein, nie mehr unschuldig sein

Jetzt hab' ich diese angst und ich kann mich nicht befreien

Noch einmal die last von den schultern

Noch einmal das wissen, ich bin nicht schuld dran

Noch einmal das gefühl, das ich verlor

Es kommt schon vor, da wünscht' ich

Ich wäre wieder ein kleines Kind

Was ist bloß mit mir los?

Ich fühle diesen großen kloß in meiner kehle

Ich zähle quälende stunden, minuten und sekunden

Meine seele ist elendig geschunden

Freunde, wo seid ihr?

Bleibt hier und erkennt

Ihr seid mein fundament, meine 100 prozent

Nah den tränen

Sehn ich mich nach jenen tagen, in denen

Ich in gummistiefeln im regen lief

Fröhlich und naiv, auf wolken schlief

Wieviele spiele haben wir zusamm' gespielt?

Verdammt, sag mir, warum unsere liebe nicht hielt

Tagtäglich standst du früher vor meiner tür

Und nachträglich dank ich dir dafür

Es ist schwer zu beschreiben

Ich wollte ewig dein herzbube bleiben

Doch jeder kroch in sein loch

Verschlossen und verschwiegen

Und da liegen wir immer noch

Heute nach so einer langen zeit

Bleibe ich gefangener meiner vergangenheit

Ich bin so müde, so schläfrig

Doch bleibe ich wach und schwer

Treibe schwach umher

Wie ein tier im käfig

Entziehe ich mich der schranken

Fliehe in gedanken

Zurück als ich noch ein kind war

Nachts ruhig schlief

So naiv und unwissend blind war

Wie einfach muss alles wohl gewesen sein

Meine welt hatte ordnung und war besenrein

Es ist umgekehrt

Ich leb' nicht mehr so unbeschwert

Hab erkannt

Dass diese freiheit im alltag verschwand

Und am ende wende ich mich wieder problemen zu

Denn ich schätz

Ich leb nicht in der vergangenheit sondern jetzt

Ich bin so müde, habe schwere lider

So schlaf ich ein und wünsche mir

Ich wäre wieder ein kleines kind

Коли мій світ горить

Моє життя не обертається навколо 45 і 33 років

Потім вона повертає час

В якому дитина в мені кричить і гірко плаче

Тоді я шукаю тепле коліно

Рука, щоб тримати тебе, коли ти впадеш

Що є беззастережно

Але шукати не означає знаходити

І я помічаю, як дошки зникають під ногами

А потім настає — вільне падіння

Політ марний, бо удар занадто сильний

Ви відчуваєте політ, вітер, а потім приходить страх

І раптом ти розумієш

Що ти більше не можеш зупинитися

Ти падаєш і падаєш все швидше і швидше

У глибоку чорну діру

Просто стає темнішим, а не світлішим

Потім лягаєш на землю і тихо

А ти плачеш, як дитина, яка хоче до своєї мами

Немає більше дитини, немає більше маленького, не більше невинного

Тепер мені так страшно, і я не можу звільнитися

І знову тягар з ваших плечей

Знаючи це знову, я не винен

Знову відчуття, що я втратив

Таке буває, хотілося б

Я б знову був маленькою дитиною

Що зі мною?

Я відчуваю цей великий клубок у горлі

Я рахую мучні години, хвилини і секунди

Моя душа жалібно побита

друзі, де ви?

Залишайся тут і впізнай

Ви мій фундамент, мої 100 відсотків

Біля сліз

Я прагну тих днів, коли

Я ходив у гумових чоботях під дощем

Веселий і наївний, спав на хмарах

Скільки ігор ми зіграли разом?

Блін, скажи мені, чому наша любов не тривала

Кожен день ти стояв перед моїми дверима

А потім я дякую тобі за це

Це важко описати

Я хотів назавжди залишитися твоєю коханою

Але кожен заповз у свою нору

Закритий і потайний

І ось ми досі

Сьогодні після такого тривалого часу

Я залишаюся в’язнем свого минулого

Я такий втомлений, такий сонний

Але я не сплячий і важкий

Дрейф слабкий

Як тварина в клітці

Я уникаю бар’єрів

Тікай в думках

Ще коли я був дитиною

вночі спав спокійно

Такий наївний і неосвічений був сліпий

Як легко все повинно було бути

У моєму світі був порядок і був очищений

Це навпаки

Я вже не живу так безтурботно

визнаний

Щоб ця свобода зникла в повсякденному житті

І зрештою повертаюся до проблем

Бо я здогадуюсь

Я живу не минулим, а тепер

Я так втомився, у мене важкі повіки

Так я засинаю і бажаю

Я б знову був маленькою дитиною