Das Lied vom Ende - Fettes Brot

Niemand ist gern allein

Wird mir langsam klar

Sie küsst grad irgendein Schwein im Laternenschein

Und ich schlaf vor Fernseher ein — nein!

Ich hatte mich alles andere als munter gefühlt

Deshalb wohl den Kummer hinuntergespült mit Alkohol

Bin wider Erwarten wieder erwacht in der Nacht

Muss mal unbedingt dringend wo hin:

Im Magen tobt ne Schlacht

Ich raff’s nicht, Alter

Torkel trunken durchs Dunkel

Im Ernst: Dies ist grade schlimmer als Kettenkarussell

Ich schaff es bis zum Lichtschalter, seh viele funkelnde Punkte

Und dann?

— Wird nicht das Badezimmer, sondern das Treppenhaus hell!

Ausgesperrt im Pyjama und draußen liegt Schnee

Dieses menschliche Drama spottet jedem Klischee

Ich brauch jetzt schnell ne Rasenfläche — das ist der Haken dabei

Denn ich leide leider an Blasenschwäche und muss kacken für Zwei!

Ganz allmählich erinnere mich: Schon immer und ewig

Gibt’s ne Baustelle an der Hauptstraße, aufm Gehweg

Steht’n ganz famoses Dixi-Klo

Kein allzu großes Risiko

Also — ich bin drin, hock mich hin

Doch plötzlich bebt der Boden, es wackeln die Wände

Ich glaub ich spinn, ich werd nach oben hochgehoben

Diese Idioten hören mich nicht, obwohl ich brüll in einer Tour:

«Seit ihr Kidnapper oder nur die verdammte Müllabfuhr?!»

Unvorstellbar, was ich selber seh:

Sie laden mich auf nen LKW

Leise fällt der Schnee

Und traurig sage ich der Welt «ade»

Wir halten an, dann geschieht das Ungeheuere:

Sie schmeißen mich mitsamt der Scheiße in ein Becken voller Säure

Ich frag mich, warum war ich fünf Minuten vor meim Wecker wach?

Mein Schlaf heut Nacht so flach

Denke scharf nach und dann… ach, da war was!

Ja, irgendwas war da:

Es hatte was zu tun mit Warns, Lauterbach und Schrader

Es geht um diese Band mit Talent

Auf diesem Riesen Event

Uns lieben die Fans

Doch ich pie mir ins Hemd

Das ist mir fremd

Weil man mich als MC so nicht kennt

Denn wenn diese Band brennt

Bin ich eigentlich nicht so gehemmt

Mann, was ist bloß los?

Wo ist mein Kampfgeist?

Im Hals 'n riesen Kloß, auf der Stirn der Angstschweiß

Dabei rockten wir Shows von Österreich bis vor die Tore Frankreichs

Jedes Land weiß, unser Scheiß ist brandheiß!

Doch ich steh auf der Bühne, mir tut alles weh:

Kopf, Brust und Bandscheiben

Und ich sag «Leute, ich geh und lass mich krankschreiben

Aber nein, das war ein Scherz!», hörte ich mich noch sagen

Spürte ein' Schmerz und mein Herz das letzte mal schlagen

Und jetzt lieg ich auf der Bühne zusammengebrochen

Und denke «Scheiße, die drehen durch, der Saal ist am Kochen!

Verdammt!

Ausgerechnet heute geh ich über den Jordan

Doch lächelnd, weil die Leute ne Zugabe fordern.»

Denn dass ich wirklich liegen bleib, da hat keiner dran geglaubt

«Steh auf jetzt!», werd ich von der Seite angepflaumt

Doch ich bin schon sehr weit oben und hör nen andern Sound

Und schicke letzte Grüße an den Underground

Wie so oft am Morgen

Muss ich mir mein Frühstück erst besorgen

Denn in meinem Kühlschrank herrscht wieder einmal gähnende Leere

Doch muss ich vorher schnell zur Bank geh’n

Mir Geld aus der Wand nehm'

Und das liegt zum Glück gleich auf dem Weg, was zu erwähnen wäre

Steh so zehn Minuten später in der Bank am Automaten

Dreimal darfst du raten: Natürlich muss ich warten

Da erkenne ich mein' Nebenmann — aha — der Typ heißt Hinnerk

Ist 'n bisschen spinnert schon sein ganzes Leben lang

Er geht mit einer jungen Dame Arm in Arm zu dem Kassierer

Was wohl passiert war?

Warum geh’n die schönsten Frauen mit dem Verlierer?

Auf leeren Magen und schweren Herzens

Sag ich «Du bist immer noch der Alte!»

Jan Hinnerk merkt es

Er dreht sich um, reißt die Augen auf

Ich hab ihn nur verlegen angegrinst

Er brüllt: «Scheiße, du Spinner, sieh zu, dass du jetzt Land gewinnst!

Halt im eigenen Interesse deine Fresse, sonst passiert was!»

Und alle die uns anstarren, seit ich ankam, interessiert das

Wollt nur ein bisschen Smalltalk

Er ist geladen wie 'n 9-Volt-Block

Und faltet mich jetzt fachgerecht zusammen wie 'n Zollstock

Was soll der Streit?

Er schmeißt die Frau zu Boden, ich merk sofort:

Ich bin zur falschen Zeit am falschen Ort

Er schreit: «Ich lass mir durch dich Labersack nicht meine Tour vermasseln!

Ich bin ein Mann der Taten, keiner, der nur quasselt!»

Und das Letzte, was ich hörte, war ein Schuss

Dann war Schluss

Ніхто не любить побути на самоті

Я починаю розуміти

Вона цілує якусь свиню при світлі ліхтаря

А я засинаю перед телевізором — ні!

Я відчував усе, тільки не насторожений

Напевно, тому горе запивалося алкоголем

Всупереч очікуванням, я знову прокинувся вночі

Мені справді треба кудись йти:

У животі точиться бій

Я не розумію, чувак

Торкель п'яний крізь темряву

Серйозно, це просто гірше, ніж крісло

Я підходжу до вимикача світла, бачу багато блискучих точок

І потім?

— Не у ванній, а на сходовій клітці стає світло!

Замкнений у піжамі, а надворі сніг

Ця людська драма кидає виклик усім стереотипам

Мені швидко потрібен газон — ось заковика

Бо, на жаль, я страждаю від слабкості сечового міхура і мушу какати за двох!

Поступово я згадую: Завжди і назавжди

Чи є будівельний майданчик на центральній вулиці, на тротуарі

Є дуже відомий туалет Dixi

Не надто великий ризик

Тож — я в, присідайте

Але раптом земля тремтить, стіни трясуться

Мені здається, що я божевільний, мене підносять

Ці ідіоти мене не чують, хоча я кричу в турі:

«Ви викрадачі чи просто проклята сміттєвоз?!»

Неймовірне те, що я бачу сам:

Завантажують мене на вантажівку

Тихо падає сніг

І, на жаль, я прощаюся зі світом

Ми зупиняємося, потім відбувається жахлива річ:

Вони кидають мене і це лайно в таз, наповнений кислотою

Цікаво, чому я прокинувся за п’ять хвилин до будильника?

Мій сон минулої ночі такий неглибокий

Добре подумай, а потім... о, щось було!

Так, щось там було:

Це мало відношення до Варнса, Лаутербаха та Шредера

Йдеться про цей талантливий гурт

На цій величезній події

Фанати нас люблять

Але я пісяю свою сорочку

Для мене це дивно

Бо як МС мене так не знають

Бо коли ця смуга горить

Насправді я не настільки гальмований

чоловіче, в чому справа?

Де мій бойовий дух?

Величезний клубок у горлі, холодний піт на лобі

Ми гойдали шоу від Австрії до воріт Франції

Кожна країна знає, що наше лайно гаряче!

Але я стою на сцені, все болить:

голова, грудна клітка та міжхребцеві диски

А я кажу: «Хлопці, я піду на лікарняний

Але ні, це був жарт!» — почув я себе

Відчув біль, і моє серце забилося в останній раз

А зараз я лежу на сцені, розвалившись

І подумайте «Черт, вони божеволіють, зал готується!

Проклятий!

Сьогодні з усіх днів я перепливаю Йордан

Але посміхається, тому що люди просять на біс».

Бо ніхто не вірив, що я справді ляжу

«Вставай!» Мене б’ють збоку

Але я вже дуже далеко і чую інший звук

І передаємо останній привіт підпіллям

Як часто вранці

Чи потрібно мені спочатку снідати?

Бо в моєму холодильнику знову зіває порожнеча

Але спершу я повинен швидко піти в банк

Вийміть гроші зі стіни

І, на щастя, це саме по дорозі, про що варто згадати

Тому через десять хвилин стоїмо в банку біля автомата

Можна тричі вгадати: звісно, ​​треба чекати

Тоді я впізнаю свого сусіда — ага — хлопця звуть Хіннерк

Усе життя він був трохи божевільним

Він йде під руку з молодою леді до каси

Вгадайте, що сталося?

Чому найкрасивіші жінки йдуть з невдахою?

На голодний шлунок і з важким серцем

Я кажу: "Ти все той же!"

Ян Хіннерк це помічає

Він обертається, очі розширюються

Я лише зніяковіло посміхнувся

Він кричить: «Чорно, дурень, переконайся, що ти зараз виграєш землю!

У своїх інтересах замовкни, інакше щось станеться!»

І всім, хто дивиться на нас відтоді, як я приїхав, цікаво

Просто хочу поговорити

Він заряджений як 9-вольтовий блок

А тепер складіть мене професійно, як правило

Який аргумент?

Він кидає жінку на землю, я відразу помічаю:

Я не в тому місці не в той час

Він кричить: «Я не дозволю тобі зіпсувати мій тур з тобою Labersack!

Я людина дії, а не той, хто просто балакує!»

І останнє, що я почув, це постріл

Тоді все закінчилося