Wind & Geige - faun

Drinnen im Saal eine Geige sang

Sie sang von der Liebe, so wild, so lind

Draußen der Wind durch die Zweige sang:

«Was willst du denn, Menschenkind?»

Drinnen im Saal die Geige sang:

«Ich will das Glück, ich will das Glück!»

Draußen der Wind durch die Zweige sang:

«Es ist das alte Stück.»

Drinnen im Saal die Geige sang:

«Und ist es alt, für mich ist neu.»

Draußen der Wind durch die Zweige sang:

«Schon mancher starb an Reu.»

Der letzte Geigenton verklang

Die Fenster wurden bleich und blind

Aber noch lange sang und sang

Im dunklen Wald der Wind

Всередині в залі співала скрипка

Вона співала про кохання, таку дику, таку ніжну

Надворі вітер крізь гілля співав:

— Чого ти хочеш, людське дитя?

У залі скрипка співала:

«Я хочу щастя, я хочу щастя!»

Надворі вітер крізь гілля співав:

«Це старий шматок».

У залі скрипка співала:

«І він старий, для мене новий».

Надворі вітер крізь гілля співав:

«Деякі люди померли від докорів сумління».

Затихла остання нота скрипки

Вікна стали бліді й сліпі

Але співав і співав довго

У темному лісі вітер