Die weisse Dame - faun

Es geht ein weißer Schemen

Der sich aus Nebel webt

Tief im Walde, aus dem Moor

Unnahbar und verborgen

Bis sich der Schleier hebt

Man sagt, die weiße Dame

Die aus den Wassern steigt

Kennt den Pfad der Seelen all

Und brennt sie stumm als Omen

Wenn sich ein Nebel neigt

Dort sah ich sie am See

Als jung, voll Wunder schön

Gehüllt in Morgentau

Durch die Wiesen gehen

So ging ich früh am Morgen

Zum See, zum stillen See

Und senkte ins Wasser, kühl und klar

Mein silbernen Ring als Gabe

Für den Segen der weißen Dame

Oh Seele musst du wandern

Wohl auf der Schwelle gehen

Durch die Dämmerung, unsichtbar

Im Grell der Nebel wüten

Die durch die Ufergräser wehen

Dort sah ich sie am See

Als jung, voll Wunder schön

Gehüllt in Morgentau

Durch die Wiesen gehen

Dort sah ich sie am See

Als jung, voll Wunder schön

Gehüllt in Morgentau

Durch die Wiesen gehen

Є біла схема

Плетіння з туману

Глибоко в лісі, поза болота

Недоступний і прихований

Поки завіса не підійметься

Кажуть, біла дама

Піднявшись з вод

Знає шлях душ усіх

І спаліть їх мовчки, як прикмета

Коли осяде туман

Там я побачив її біля озера

Коли молодий, сповнений чудес красивий

Овитий ранковою росою

Прогулятися по лугах

Тому я пішов рано вранці

До озера, до тихого озера

І опускають у воду, прохолодну і прозору

Моя срібна каблучка в подарунок

За благословення білої дами

О, душа, ти повинна блукати

Ну іди на поріг

Крізь сутінки, невидимі

Люти в блиску туману

Дме через берег трави

Там я побачив її біля озера

Коли молодий, сповнений чудес красивий

Овитий ранковою росою

Прогулятися по лугах

Там я побачив її біля озера

Коли молодий, сповнений чудес красивий

Овитий ранковою росою

Прогулятися по лугах