Des Wassermanns Weib - faun

Es war in des Maien linden Glanz,

da hielten die Jungfern von Tübingen tanz.

Sie tanzten und tanzten wohl allzumal

um eine Linde im grünen Tal.

Da kam ein Jüngling in stolzem Kleid

sich wandte bald zu der schönsten Maid.

Er reichte die Hände da zum Tanz,

er setzt ihr aufs Haar einen meergrünen Kranz.

«O Jüngling, warum ist so kalt in dein Arm?»

«In Neckars Tiefen, da ist es nicht warm!»

«O Jüngling, warum ist so bleich deine Hand?»

«Ins Wasser nicht dringt der Sonne Brand!»

Er tanzt mit ihr von der Linde weit.

«Laß, Jüngling!

Horch die Mutter mir schreit!»

Er tanzt mit ihr den Neckar entlang.

«Laß, Jüngling!

Weh!

Mir wird so bang!»

Er packt sie fest um den schlanken Leib.

«Schöne Maid!

Du bist des Wassermanns Weib.»

Er tanzt mit ihr in die Wellen hinein.

«Ade, o Vater, o Mutter mein!»

Er führt sie hinein in kristallenen Saal.

«Ade, ihr Schwestern im grünen Tal!»

Було в травневому липовому блиску,

там танцювали дівчата Тюбінгена.

Вони, мабуть, танцювали і танцювали всі разом

коло липи в зеленій долині.

Прийшов молодий чоловік у гордій сукні

незабаром звернувся до найкрасивішої дівиці.

Він простяг руки там для танцю,

він кладе їй на волосся морський зелений вінок.

«О юначе, чому твоя рука така холодна?»

«У глибині Неккара там не тепло!»

— Ой, молодий чоловіче, чому твоя рука така бліда?

«Сонячний вогонь у воду не проникає!»

Він танцює з нею далеко від липи.

«Залиште це, юначе!

Послухай, як кричить моя мама!»

Він танцює з нею вздовж Неккара.

«Залиште це, юначе!

Боляче!

Я так наляканий!"

Він міцно обіймає її струнке тіло.

«Прекрасна служниця!

Ти дружина Водолія».

Він танцює з нею на хвилях.

«Аде, тато, мамо моя!»

Він веде її до кришталевої зали.

«Аде, ви, сестри в зеленій долині!»