Depressionista - Every Time I Die

Trained in the art of devastating the arts by remaining unmoved in their midst

We came down, down, down from that high, oh, and now we’re looking for more

We’re bloodless now, and we are uninterrupted by the majesty of it all

We’re passed around, around, around like the currency of the friendless roads

One trick pony

And the parlor isn’t big enough for the both of us

'Til death do we rock?

We’re so full of shit

'Til death do we rock!

You keep buying it

'Til death do we rock?

You’re so full of shit

'Til death do we rock!

You’re still buying it

The closed circuit of stimulus that runs between fashion and guilt is winding

tighter around the heart

Our orbits are collapsing upon themselves

We’re retreating into the vogue where we’re sucking the blood from the necks of

guitars

Beg for the scraps of prose that piled up behind the bar

Though we try and try and try we get the melody wrong but we remember the words.

We’re the parasites but we are delicate in the way we bring each other down

We were oh so close to the start when they finished us

Aim the mast at the ground, x2

And sail us to the belly of the whale

'Til death do we rock!

We’re so full of shit

'Til death do we rock!

You keep buying it

The closed circuit of stimulus that runs between fashion and guilt is winding

tighter around the heart

Our orbits are collapsing upon themselves but we stand in the traffic

indifferent to the grand histrionics of god, unmoved

Навчалися мистецтву руйнувати мистецтво, залишаючись незворушним у їхньому середовищі

Ми спускалися, опускалися, опускалися з цієї висоти, о, і тепер ми шукаємо більше

Зараз ми безкровні, і нас не перериває велич усього цього

Нас обходять, навколо, навколо, як валюта доріг без друзів

Один трюк поні

І салон недостатньо великий для нас обох

'До смерті ми качаємо?

Ми так сповнені лайна

'До смерті ми качаємо!

Ви продовжуєте його купувати

'До смерті ми качаємо?

Ти такий сповнений лайна

'До смерті ми качаємо!

Ви все ще купуєте його

Замкнута ланцюг стимулів, що проходить між модою і почуттям провини, згортається

тісніше навколо серця

Наші орбіти руйнуються самі собою

Ми відступаємо в моду, коли висмоктуємо кров із шиї

гітари

Попросіть уривки прози, які накопичилися за барною стійкою

Хоча ми намагаємось і намагаємося, ми зрозуміємо мелодію неправильно, але запам’ятаємо слова.

Ми паразити, але делікатні в тому, як принижуємо один одного

Ми були дуже близькі до початку, коли нас закінчили

Спрямуйте щоглу на землю, x2

І плисти нас до черева кита

'До смерті ми качаємо!

Ми так сповнені лайна

'До смерті ми качаємо!

Ви продовжуєте його купувати

Замкнута ланцюг стимулів, що проходить між модою і почуттям провини, згортається

тісніше навколо серця

Наші орбіти згортаються самі собою, але ми стоєм на торці

байдужий до величної історіоніки бога, незворушний